ВІВЦІ І КОЗЛИ
Матвія 25: 31-46

"Чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, – Мені не вчинили".
Попередні дослідження засвідчили нам про царство і заохотили Господній народ прикладати зусилля, щоб стати членами того царства – царями і священиками для Бога, разом з Відкупителем. Сьогоднішня лекція говорить про царство, але з іншої точки зору. Вона роз'яснює працю царства після його встановлення – після того, як Месія в Своєму другому приході позбирає Свої "дорогі каміння", з яких складається клас Його нареченої, після того, як вони будуть з Ним на троні Його слави – після того, як Він візьме Свою велику владу і розпочне Своє Месіанське царювання в праведності "під усім небом". Важливим є, щоб при кожному дослідженні Святого Письма ми бачили божественний план в цілому і правильно визначали науку кожної притчі.
Ми знаємо, що причта про овець і козлів не належить до цього віку, а до грядущого віку славного царювання Месії, тому що вступ говорить про це, кажучи: "Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї. І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів". Ці вівці та козли не будуть містити церкви, якій є обіцяно: "Коли з'явиться Христос... тоді з'явитеся з Ним у славі і ви" – маючи частку в Його престолі.
Спасіння церкви буде завершене перед тим, як розпочнеться спасіння світу. Наша лекція ілюструє спасіння світу, показуючи нам, як кожний член Адамового роду буде на випробуванні на протязі царювання Месії і через послух або непослух світлу і знанню, які пануватимуть тоді, буде визначати своє власне вічне майбутнє – буде вівцею або козлом. Потрібна буде ціла тисяча років царювання Месії, щоб закінчити випробування і працю розділення.

НЕЧИСТІ НЕ БУДУТЬ ЗБЕРЕЖЕНІ

Всі тоді слухняні будуть визнані дітьми Бога і братами. Всі неслухняні будуть пораховані дітьми противника і вартими розділити його уділ, тому що при сприятливих обставинах вони були непокірними. Такі будуть знищені з сатаною в другій смерті, яка символічно представлена як вогонь, бо вогонь завжди є тим, що нищить і ніколи не зберігає. Навпаки, клас овець при закінченні царювання Месії досягне досконалості, образу і подоби Бога на людському рівні. Вони будуть запрошені стати царями землі під божественним наглядом – саме так як був Адам в своїй первісній досконалості – увінчаний славою і честю і поставлений над земним створінням (Пс. 8: 3-5).
Умовами та обставинами – які випробовуватимуть і визначатимуть, хто буде вівцею, а хто козлом, хто буде слухняним чи неслухняним божественним розпорядженням, – будуть милосердя, доброзичливість і любов. Лише люблячий і співчуваючий характер є характером, який, як планує Бог, повинен мати вічне життя, чи то на небесному, чи на земному рівні. Всі, котрі матимуть вовчий або диявольський характер, або навіть характер козла (норовистий і непокірний), будуть пораховані, після закінчення царювання Месії, негідними будь-якого майбутнього благословення. Пробою тоді буде не віра чи невір'я, старання чинити добро чи не старання чинити добро. По таких лініях тепер випробовується церква. Божа діяльність щодо нас враховує наші мимовільні недоліки. Але підчас проби світу в майбутньому кожна людина повинна бути випробувана згідно своїх діл, не згідно своєї віри. В той час знання фактично займе місце віри, отже віра не матиме жодної особливої нагороди. Тоді нагороду матимуть діла, і від кожного члена людського роду буде вимагатись старання про досконалі діла і старання бути допомогою для Великого Царя Еммануїла і Його Нареченої – церкви на духовному рівні. Людськість буде в змозі поступово досягнути такої досконалості розуму і тіла, яка робитиме можливими досконалі діла. При завершенні Тисячолітнього віку будуть нагороджені лише досконалі діла.

НАГОРОДИ І КАРАННЯ

Ми вже згадували про нагороди, які будуть даровані класу "овець" при кінці царства Месії, – вони ввійдуть у вічне життя і стануть властителями земного царства, первісно даного Адаму, але втраченого через непослух, відкупленого жертвою Ісуса і відновленого Його Месіанським царюванням, про яке ми молимося: "Нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі".
Що стосується класу "козлів", то ми вже згадували, що їхня кара буде полягати у знищенні в вогні, або вічному знищенні, другій смерті – знищенні, яке Бог вже визначив для сатани і всіх, які, подібно до класу "козлів", є його посланцями і слугами, – бо при всіх сприятливих нагодах вони не змогли розвинути такий характер, за який Бог міг би нагородити вічним життям. Різниця є підкреслена в останньому вірші. Вони (клас козлів) підуть на вічну кару; а праведні, тобто клас овець, – на вічне життя. Різниця є цілковита. Одні отримають життя на вічні віки. Інші отримають точно визначену кару знищення на вічні віки. Грецьке слово, перекладене тут на "мука", є коласін, яке означає відокремити, відтяти – в цьому випадку відтяти від життя – другу смерть. "Заплата (кара) за гріх – смерть".
"Хто сіє думку – пожинає чин,
Хто сіє вчинок – звичку пожинає,
В характер звичка перейде,
Характер долю визначає".
Божим наміром щодо спасіння цього Євангельського віку і спасіння для світу на протязі майбутнього віку є, щоб лише тим, які розвинуть характер, подібний до Божого, було дозволено втішатися божественною ласкою на вічні віки. Бог встановив, що прийде час, коли не буде більше смутку, ані крику, ані смерті; а замість цього кожне створіння на небі, на землі і під землею буде прославляти Бога і Агнця.

R4694