ЧИ Є ЧИТАННЯ “ДОСЛІДЖЕНЬ СВЯТОГО ПИСЬМА” ВИВЧЕННЯМ БІБЛІЇ?

План щоденного читання дванадцяти сторінок “ДОСЛІДЖЕНЬ СВЯТОГО ПИСЬМА”, випробуваний багатьма, дає більше результатів у вивченні Біблії, ніж будь-який інший відомий нам спосіб. Ми вважаємо, що треба брати до уваги не час, який приділяється вивченню Біблії, а кількість виконаної роботи з вивчення і отриманої інформації. Ми всі знаємо людей, які провели дні, тижні і роки над вивченням Біблії і дізналися мало або майже нічого. Ми вважаємо, що ідея про те, що вивчення Біблії – це час, проведений за Біблією і читанням віршів, – помилкова.

Це дуже схоже на полювання чи рибальство. Деякі люди ходять на полювання щороку, і хоча вони багато полюють, це зовсім не свідчить про те, що вони багато вполювали. Деякі багато рибалять, але не ловлять багато риби. Вивчення Біблії багато в чому схоже на це. Справа не в тому, скільки часу ми витрачаємо на вивчення уривка, а в тому, скільки інформації ми отримуємо з Біблії.

Шість томів “ДОСЛІДЖЕНЬ СВЯТОГО ПИСЬМА” не призначені для того, щоб замінити Біблію. Існують різні методи вивчення Біблії, і ці підручники з вивчення Біблії складені таким чином, що самі по собі містять важливі елементи Біблії, а також коментарі або роз’яснення біблійних висловів точно за таким же принципом, за яким наш Господь і апостоли цитували Старий Завіт, а потім давали роз’яснення цих старозавітних уривків. Багато роз’яснень були такого роду, що якби ми не мали їх, тобто не мали конкретних тлумачень, то, можливо, ми б ніколи не змогли зрозуміти, як правильно їх застосовувати.

ЖНИВА – ЧАС ДЛЯ ЯСНОГО РОЗКРИТТЯ ПРАВДИ

Зрозуміло, застосування “ДОСЛІДЖЕНЬ СВЯТОГО ПИСЬМА” базується на вченнях Господа і апостолів. Ми не вважаємо, що маємо повноваження давати якесь тлумачення, окрім того, яке вже було дане нашим Господом і апостолами або яке настільки відповідає їхнім тлумаченням і узгоджується з ними, що, на нашу думку, не залишає сумнівів у правильному застосуванні Писань, згаданих і пояснених.

Ті частини Біблії, які, як нам здавалося, ми колись добре розуміли, виявляється, ми не розуміли зовсім. Деякі речі, пов’язані з Викупом, пов’язані зі Спасінням, ми теж не розуміли. Озираючись у минуле, ми визнаємо, що вірили, що є Бог і що Він нагородить тих, хто старанно шукає Його, і що Він послав Ісуса, Свого Сина, але як і чому, ми не розуміли. У нас були неправильні уявлення про покарання за гріх; неправильні уявлення про те, чому Спаситель повинен прийти; абсолютно неправильні уявлення про те, що зробив Спаситель; неправильні уявлення про те, що Він повинен зробити в майбутньому, і якими будуть наші відносини з Отцем і Спасителем. Ми знали, у деякому значенні цього слова, що ми покликані бути синами, але як стати синами, що означає зачаття святим Духом та інші споріднені терміни, ми не розуміли; і на своєму шляху ми не зустріли жодної людини, яка би коли-небудь збагнула ці речі. [R4685]

Тому віримо, що у зв’язку з цим слід подумати про те, що привілей настільки ясного розкриття духовних речей є даний, очевидно, тому, що ми живемо в особливий час, в кінці Віку. Ми також вважаємо, що нинішні благословення земного характеру, такі як електричне світло, приходять з тих самих причин. Ми віримо, що будь-яке інше пояснення принесло б занадто велику честь людині, пов’язаній з його появою. Найбільш видатні уми у світі досліджували ці теми, але тепер, з Божої благодаті, ми прийшли туди, де завіса знята, і де ми можемо побачити справжнє значення Божого Слова – не просто одна особа, а сотні, тисячі.

Нам здається, що ми маємо правильне уявлення, якщо дивимося на це таким чином, а не вважаємо, що в нас є якась велика сила, яка дозволила зібрати воєдино велику систему теології, більш чудову, ніж усі інші системи теології разом узяті – у тисячу разів більш чудову. Тому найпростіший спосіб пояснити це питання – визнати, що настав свій час у Господа, і Він направив до правильного розуміння.

Так от, якщо в наші дні Господь забезпечив нас чимось, про що в інші дні, крім днів апостолів, не було відомо нічого, якими б хорошими і мудрими ці дні не були, то для нас ігнорувати розвинену таким чином лінію вчення було би, вважаємо, ігноруванням Господнім провидінням. Однак кожен повинен думати сам за себе і відповідно до цього спрямовувати свою поведінку.

Якщо шість томів “ДОСЛІДЖЕНЬ СВЯТОГО ПИСЬМА” є практично Біблією, розписаною по темах, з наведеними біблійними текстами-доказами, то ми без перебільшення можемо назвати ці томи Біблією в упорядкованому вигляді. Тобто, це не просто коментарі до Біблії, але практично сама Біблія, оскільки в нас немає бажання будувати якесь вчення або думку на якійсь особистій перевазі або особистій мудрості, але є бажання представити цілу річ відповідно до Божого Слова. Тому ми вважаємо безпечним слідувати цьому виду читання, цьому виду настанов, цьому виду вивчення Біблії.

Більше того, ми не тільки переконуємось, що люди не можуть побачити Божественний План при самостійному вивченні Біблії, але також бачимо, що якщо хтось відкладає убік “ДОСЛІДЖЕННЯ СВЯТОГО ПИСЬМА” – навіть після того, як він користувався ними, ознайомився з ними, читав їх протягом десяти років, – ігноруючи їх і звертаючись тільки до Біблії, хоча він розумів Біблію протягом десяти років, наш досвід показує, що протягом двох років він поринає в темряву. З іншого боку, якби він просто читав “ДОСЛІДЖЕННЯ СВЯТОГО ПИСЬМА” з їхніми посиланнями, але не прочитав жодної сторінки Біблії як такої, то після двох років був би у світлі, тому що в нього було би світло Писання.

Тому ми вважаємо, що ці “ДОСЛІДЖЕННЯ СВЯТОГО ПИСЬМА” є великою підмогою, дуже цінною допомогою в розумінні Божого Слова. Якщо ці книги мають якусь цінність для нас, то, мабуть, тому, що ми бачимо в них вірність Божому Слову, і, наскільки дозволяє наше судження, бачимо, що вони знаходяться в повній згоді зі Словом, а не в антагонізмі з ним. Тому, читаючи їх вперше і, можливо, вдруге, і перш ніж прийняти щось як особисту віру і переконання, ми повинні сказати: “Я не буду приймати це тільки тому, що так говорять ці “ДОСЛІДЖЕННЯ”, а хочу переконатися, що говорить Біблія”. Тому ми будемо вивчати Писання у світлі цих “ДОСЛІДЖЕНЬ СВЯТОГО ПИСЬМА”. Ми доведемо кожен пункт або спростуємо його, в залежності від обставин. Нас не влаштує ніщо інше, окрім ретельного дослідження Біблії з цієї точки зору.

Якщо після цього ми виявимо, що ці книги узгоджуються з Біблією, то ми будемо вважати, що мислили логічно, кажучи: “Тепер мені не потрібно буде проходити через цей процес кожен раз, коли я читаю “ДОСЛІДЖЕННЯ СВЯТОГО ПИСЬМА”, тому що я переглянув ці тексти Писання і знаю напевно, що Новий Завіт підтверджує всі ці моменти”. У той же час, якщо при подальшому читанні ми прийдемо до того, що якась річ буде здаватися нам неясною, і ми згадаємо якийсь текст Писання, який здається нам не таким гармонійним з прочитаним, як ми думали раніше, ми вважатимемо своїм обов’язком одразу звернутися до Писання, бо Писання – критерій, і в цьому зверненні до Писання ми будемо прагнути зрозуміти, чи не помилилися ми в наших попередніх дослідженнях.

“І ВСІ БУДУТЬ ВІД БОГА НАВЧЕНІ”

Отже, ми по суті прийшли до висновку, що неможливо зрозуміти що-небудь про Біблію, якщо це не відкрито. Тому не будемо витрачати багато часу на те, що, як ми знаємо, роблять деякі, читаючи розділ за розділом без будь-якої користі. Ми не збираємося цього робити. Ми не думаємо, що це взагалі було вивченням Святого Письма. Вважаємо, що ми йшли шляхом, який був просто корисним для нас і для багатьох інших в минулому, коли ми просто були зайняті читанням Святого Письма. Ми б сказали, що якби той самий Небесний Отець, Який привів нас як Своїх дітей до цієї Правди, до цього розуміння Писання, мав якусь додаткову інформацію для нас, Він би якимось чином довів її до нашого відома. Тому ми не бачимо необхідності в тому, щоб просто читати Новий Завіт кожен день або кожен рік, і не вважаємо це за потрібне. Ми вважаємо, що Святе Письмо, яке говорить: “І всі будуть від Бога навчені”, має на увазі, що Бог Своїм призначеним шляхом доведе до нашого відома будь-яку рису Божественної правди, яка буде “своєчасною поживою” для дому віри.

Далі, ми б сказали, що тепер, переконавшись, у чому полягає Божественний План, ми зрозуміли, що прийшли туди, де апостол називає нас вмілими послами Бога, вмілими служителями Нової Угоди, і як слуги, як служителі Нової Угоди ми тепер несемо відповідальність за те, щоб розповісти про речі, які ми дізналися самі; що ми поставлені тут не для того, щоб перш за все читати Біблію, а щоб служити Господу і Його Правді. Однак було цілком властиво, щоб перш ніж ми прийшли до пізнання Правди і перебували в значній непевності розуму щодо того, чим є Правда, ми утримувалися від того, щоб говорити її кому-небудь ще.

Ми добре пам’ятаємо з особистого досвіду, що після того, як ми спробували вести вуличну проповідь і т. д., ми прийшли до висновку, що тут щось не так; що ми не розуміємо того, що намагаємося розповісти іншим; що ми не розуміємо достатньо добре, щоб правильно представити це і бути переконаними, що ми вірно представляємо Господа і Його послання. Тому ми сказали собі: “Ми припинимо будь-яке намагання вчити інших, поки самі не будемо знати, у що віримо”.

Вважаємо, що таким має бути ставлення кожного з нас. Навіщо нам намагатися проповідувати або вчити те, чого ми самі не розуміємо? Отже, після того, як Бог явив нам милість у цей час, даючи розуміння Теперішньої Правди, Він дав нам знання більшої міри Правди, ніж ми могли отримати за тисячу років, якби читали і [R4685] вчилися без сторонньої допомоги; і тепер ми можемо спробувати представити її іншим. Чому Він дав нам знання цієї Правди? Він хоче, щоб ми були “до всякого доброго діла готові”. Тому ми повинні вивчати, щоб мати можливість вільно говорити слово Господа і знати, що ми не спотворюємо Божественну мету, план і характер. Ми повинні більш наполегливо придивлятися до можливостей служби і вважати, що інформація, дана нам, була дана саме для того, щоб ми могли передати її іншим – тим братам і сестрам з Господньої сім’ї, частина з яких ще знаходиться у Вавилоні. У них, напевно, чесне серце, і вони дуже хочуть знати Правду, хоча, можливо, вельми засліплені, як і ми колись.

“ДОСЛІДЖЕННЯ СВЯТОГО ПИСЬМА” НЕ ЗАМІНЯТЬ БІБЛІЮ

Таким чином, це не висування “ДОСЛІДЖЕНЬ СВЯТОГО ПИСЬМА” в якості заміни Біблії, тому що вони не замінюють Біблію, а, навпаки, постійно посилаються на неї. І якщо в когось виникають якісь сумніви щодо посилання або його підводить пам’ять, він повинен освіжити її і по суті переконатися, що кожна його думка знаходиться у згоді з Біблією – не просто у згоді з “ДОСЛІДЖЕННЯМИ СВЯТОГО ПИСЬМА”, а у згоді з Біблією.

Ми можемо відзначити, що доволі багато приятелів у Правді взяли за правило читати по дванадцять сторінок “ДОСЛІДЖЕНЬ СВЯТОГО ПИСЬМА” в день, і ми не знаємо нікого, хто, дотримуючись такого способу і використовуючи різні засоби благодаті, надані Господом (Зоріння, зібрання свідоцтв, недільні зібрання, зібрання пілігримів, Веріанські уроки, тексти Манни і т. д.), відійшов би від Правди. Навпаки, ми також знаємо багатьох, які вважають, що давно знають ці речі, тоді як насправді вони не знають і половини того, що знали – забули більше половини того, що читали, і зараз спотикаються – йдуть у зовнішню темряву.

Ми не хочемо цим сказати нічого проти того, щоб хтось вчитувався в розділи, які він сам не розуміє, як не розуміють і інші, в надії, що йому засвітить якась істина. У нас немає заперечень проти цього. Він має повне право робити те, що хоче. Він має право витрачати тижні і роки так, як забажає, але навіть у цьому випадку є шанс, що коли він матиме світло на щось, це буде не те світло.

Більше того, ми вважаємо, що просте прочитання дванадцяти сторінок “ДОСЛІДЖЕНЬ СВЯТОГО ПИСЬМА” не є вивченням у належному сенсі цього слова – ані вивченням Біблії, ані вивченням “ДОСЛІДЖЕНЬ СВЯТОГО ПИСЬМА”. Правильне вивчення полягає в тому, щоб вникнути в сенс кожного слова і кожного речення. Думка полягає в тому, щоб не дивитися, скільки хтось може прочитати, а переконатися, що він не йде далі, якщо чогось не сприймає або не розуміє – чи то мова йде про одну сторінку чи про двадцять сторінок. Ми не повинні [R4686] вважати це вивченням Святого Письма в тому чи іншому сенсі слова, поки наша думка не збагне річ з точки зору намагання дізнатися, чого вчить Святе Письмо, і прагнення пригадати ті місця Писання, які пояснені, а також інші тексти, можливо, не процитовані або процитовані лише частково.

Якщо хтось буде робити все це, то це буде не просто читанням, а вивченням. І з цього погляду той, хто кожен день читає дві сторінки “ДОСЛІДЖЕНЬ СВЯТОГО ПИСЬМА” із запропонованими уривками, пов’язаними з цими двома сторінками, за цей час вивчить більше Святого Письма, ніж він міг би зробити це будь-яким іншим методом. Кожен раз, коли хтось читає ці сторінки і згадує аналогічні або пов’язані місця Святого Письма, він практично на кожній сторінці бере для себе щось з усієї Біблії, від Буття до Об’явлення. Чи можна знайти будь-яке інше вивчення Біблії, яке б давало нам стільки ж користі за один і той самий час? Якщо можна, то ми повинні прийняти його. Якщо ні, то у нас є свій спосіб.

R4684 (1910 р.)