ЧИ МИ ЗАЧАТІ ДО БОЖЕСТВЕННОЇ ПРИРОДИ?

У словах “зачатий” і “зачаття”, які часто використовуються в Писанні, проводиться аналогія між духовним зачаттям та народженням і людським зачаттям та народженням. Однак ми не повинні розуміти, що духовне зачаття і народження в усьому схоже на природне. Це всього лиш наочна ілюстрація, щоб наштовхнути нас на думку. А думка полягає в тому, що ми зачаті святим Духом Бога з метою стати учасниками Божественної природи, і що всі духовно зачаті в даний час є зачаті саме з цією надією, з цим наміром і з цією метою. Власне тому апостол Петро говорить, що Бог “дарував нам дорогоцінні та великі обітниці, щоб через них ми стали учасниками Божественної природи” (Турк.).

Ми бачимо великий Зразок, нашого Господа Ісуса, в Якому були проілюстровані всі ці різні риси, які стосуються нас. Ми запитуємо себе: до чого Він був зачатий? Відповідь у тому, що Він, безсумнівно, був зачатий до Божественної природи; що Він не міг досягти досконалості на якомусь нижчому духовному рівні; що якби Він не вийшов “переможцем” у найбільш повному розумінні слова, Він не мав би нічого. Тому лише ті, хто досягне подоби Його характеру і буде переможцем – переможцем у найвищому сенсі цього слова, – будуть з Ним, щоб розділити Його славу і участь у Його Божественній природі. Ті, хто складатиме клас “Великої Громади”, не зуміли стати “більш ніж переможцями” (Diaglott). Іншими словами, вони зазнали б повного “краху”, якби не Божественна пропозиція, яку ми знаходимо в Божому Слові для тих, “хто все життя страхом смерті тримався в неволі”, через що вони не можуть ходити задовільним чином, мужньо, слідами Ісуса, і “спасуться, але так, як через огонь”. Вони спасуться, змушені або відректися від Господа, або відстоювати праведність.

Ми бачимо, що ця “Велика Громада” отримує назву “переможці”, переможні, про що свідчать дані їм пальмові віття (Об. 7: 9), і ми читаємо, що вони “випрали одіж свою та вибілили її в крові Агнця”. Їм дістається більш низьке становище від божественного. Очевидно, що вони досягають цього становища скоріше через тиск, аніж добровільно йдучи слідами Ісуса. Якби Ісус був на їхньому місці, якби Він не зумів вийти “більш ніж переможцем” (Diaglott), Він зазнав би повної невдачі, тому що нічого не передбачалося, щоб примусити Його до чого-небудь або компенсувати недолік запалу з Його боку. Отже Він був зачатий до Божественної природи і не міг отримати нічого іншого. Але те, що Він робить для класу “Великої Громади”, є чимось зовсім іншим, ніж те, до чого вони були покликані і що мали привілей здобути, якби досягли цієї найповнішої міри подібності характеру до свого Господа.

ЧИ ВСІ ПОСВЯЧЕНІ БУЛИ ЗАЧАТІ ДО БОЖЕСТВЕННОЇ ПРИРОДИ?

Щоб відповісти на це, ми можемо використати ілюстрацію із земного життя, яка у деякій мірі допоможе нам. Скажімо, батько забажав дати зачаття синові за своєю подобою, своєю природою; і при зачатті цього сина, припустимо, отримали зачаття дві інші дитини. Припустимо, що в результаті народилася трійня – один син і дві дочки. У момент зачаття, як припускаємо, метою, бажанням, наміром був син, але результат приніс щось більше. Отже, дві дівчинки народилися від одного і того ж зачаття і були зачаті до однієї і тієї ж природи, і все ж при народженні є різниця. Так і при духовному народженні. Зачаття кожного було до Божественної природи. Проте “Велика Громада” не входила в початкові плани. Про них, звичайно ж, було відомо заздалегідь, але вони, якщо хочете знати, не перебували в первісному задумі.

У чому ж полягала відмінність між народженням дитини чоловічої і жіночої статі? Ми розуміємо, що це делікатна тема, яка мало вивчена і викликає багато запитань, але наскільки ми розуміємо останні висновки науки, вони навчають, що харчування новозачатого немовляти протягом ранньої частини періоду вагітності вирішує, чи буде воно розвиватися як особа чоловічої чи жіночої статі, і протягом певного часу не можна визначити стать, поки з часом розвиток не приведе до тієї чи іншої форми. Але які елементи можуть привести до появи того чи іншого немовляти або який вид їжі найкраще підходитиме для появи на світ одного з двох, нам не варто обговорювати, але ми можемо бачити в цьому ілюстрацію на духовному рівні, що ті, хто найбільш рясно приймає благодать Бога, передану нам через Правду, отримають народження на Божественному рівні. Ці надзвичайно великі та цінні обітниці, дані нам, є духовною їжею, якою ми як Нові Створіння в зародку повинні харчуватися. Скільки б їжі не було, якщо з якоїсь причини ми не засвоюємо необхідного духовного харчу, ми будемо відчувати певну нестачу. Слова апостола, здається, підтверджують цю думку: “Даровані нам дорогоцінні та великі обітниці, щоб через них ми стали учасниками Божественної природи” (Турк.). Так ось, якщо ми не використовуємо їх, ми не станемо учасниками цієї природи. Але використовуючи ці надзвичайно великі та цінні обітниці, ми можемо зробити наше “покликання та вибрання міцним” і стати співспадкоємцями Христа на цьому найвищому рівні, а не на нижчому.

Ми хочемо доповнити думку про зачаття і народження двох різних класів в даний час – “Малої Черідки” і “Великої Громади”, – запропонувавши дві інші ілюстрації, які були представлені нашій увазі й ілюструють можливість отримання різних результатів від однакового зачаття в залежності від харчування. [R4666]

Одна з цих ілюстрацій стосується бджіл, а інша – мурашок. У випадку з бджолами, від одного і того ж зачаття з’являються три різних групи – бджолина матка, робоча бджола і трутень, і різниця, мабуть, полягає в кількості корму, який отримує кожна група. Бджіл, які повинні стати матковими бджолами, спеціально годують, а тих, які повинні стати робочими бджолами, годують іншою їжею; те саме з трутнями.

Існують також три групи мурах, і вважається, що, хоча всі яйця мають однаковий зовнішній вигляд і в них немає ніяких відмінностей, різні результати, мабуть, обумовлені в якійсь мірі різним харчуванням личинок під час їхнього розвитку.

Обидва ці випадки дуже добре ілюструють те, про що ми говорили стосовно Церкви і Великої Громади. Клас Церкви в особливий спосіб харчується Правдою Божого Слова, великими і цінними обітницями. Ті, які харчуються ними, можуть здобути розвиток до найвищого рівня, Божественної природи, тоді як інші, які не харчуються так, які не одержують такої їжі, народяться на нижчому рівні.

R4665 (1910 р.)