В’ЯЗАННЯ "ДУЖОГО"

"І схопив дракона, змія стародревнього, який є диявол і сатана, і зв’язав його на тисячу років" (Об. 20: 2, Хом.).
Ми віримо, що існує особа диявол, і що якимось чином він буде буквально обмежений, але виглядає, що в цьому вірші ім’я "диявол" і "сатана" відноситься не лише до особи противника, але й до всієї тієї системи речей, представником, або головою чи осередком, якої він є. Наприклад, в Об’явленні 12: 7-9 про велику релігійну систему виразно говориться як про диявола.
Щодо того, коли це в’язання почалося, і як воно буде просуватись, і коли воно закінчиться, притча Господа про в’язання "дужого", здається, натякає, що воно почнеться несподівано. Він говорить, що коли б "дужий" знав, о котрій годині злодій підкрадеться, то пильнував би і не дав би підкопати свого дому. Таким чином Він натякає, що сатана не буде знати, в якому часі на нього і на його систему прийде лихо, і що тому він опиниться в певному невигідному становищі.
Щодо того, що є "домом" цього "дужого", справа інша. Його "дім" тут був би його домочадцями, які в теперішньому часі складалися б з впалих ангелів. Ці впалі ангели, котрі були підкорені сатані як їхньому князю, в деякому сенсі слова відхиляться від згоди з ним. Час, в якому ми можемо цього сподіватися, був би часом другої присутності нашого Господа, а це означало б, що приблизно з часу parousia нашого Господа в домі сатани почав відбуватися безлад, і що ці різні зусилля, які, як ми бачимо, чиняться в багатьох частинах світу, щоб виконати певні плани, більше чи менше протидіючі один одному, можуть бути наслідком цієї дезорганізації. Далі, це означало б, що існують різні групи злих духів, які діють на людство. Ці різні ворожі групи можуть викликати велике спустошення, можливо, таке ж велике, яке могло б бути вчинене, якщо б всі вони залишилися в організованій єдності з самим сатаною. Але все-таки виглядає, що підкопування, або повалення, його авторитету прогресує. Ми віримо, що кожний наступний крок світла і знання є для більшого обмеження темряви, зла і забобонності. Ми досить властиво говоримо про ланцюги забобонів, ланцюги темряви, які сковують людство протягом довгого часу; і цілком вірно говоримо, що вони є від противника.
Тепер, чи маємо ми щось, що показує, що світло служитиме як "ланцюг"? Чи ми коли-небудь чули, що світло є ланцюгом? Ми відповідаємо, що ніколи ще не було такого прояву. В минулих чинностях світла немає нічого, що служило б ланцюгом, але здається, що тепер воно повинно діяти таким чином. "Все, що явне стає, є світлом", а те, що робить явним, є "ланцюгом", є тим, що обмежує те, що є темрявою. Отже є світло і темрява; Князь Світла і князь темряви. Князь Світла лише недавно вторгся в землі князя темряви, щоб почати Свою працю. Ця праця перш за все, головним чином, є в церкві і в стримуванні "вітрів", "сил" і лих, які приходять на світ. Але в той же час весь світ починає усвідомлювати, але не обов’язково світло правди, а ланцюги темряви, які є на ньому, і від яких він намагається звільнитися. Як приклад, ми можемо помітити велику кількість представників "Вищої Критики" і агностиків на високих посадах. Багато з найбільш інтелігентних людей всього світу вишикувались не на боці сатани, щоб чинити якусь лиху справу, але проти всякої темряви і сліпоти. Насправді вони не мають "правдивого світла", як маємо ми, але вони використовують впливи, які протидіють темряві, яку сатана попередньо вживав для стримування думки і т.п. Ми не хочемо сказати, що сатана не діє до певної міри через цих різних злих представників, але ми дійсно віримо, що ці представники не добровільно задіяні сатаною. Однак вони впадають в іншу крайність, і він намагається, наскільки здатний, знову оточити їх і втримувати їх якоюсь іншою формою неправди.
Виглядає ясним, що в час, в якому ми живемо, і від часу присутності Господа, в світі були звільнені великі впливи, які розбивають численні окови забобонності і неуцтва. Цими впливами є не тільки ті, які проявилися між посвяченими, але ми говоримо головним чином про ті впливи, які проявилися між тими, з якими ми не можемо бути в згоді, – між класом "Вищої Критики". Ми віримо, що вони виконують велику частку в обмеженні противника і його влади над людьми і т.п.
В зв’язку з в’язанням сатани, читаємо, що він буде "зв’язаний на тисячу років... щоб народи не зводив уже, аж поки не скінчиться тисяча років". Це натякає, що зведення було однією з основних речей, якими він був попередньо зайнятий, що відтоді він буде так обмежений, тобто позбавлений можливості (чи то через світло "теперішньої правди", чи через світло науки, чи якось інакше), що він не зможе зводити світ таким самим чином, як раніше.
Ми віримо, що обмеження його впливу відбувається. Коли ми дивимося на світ, то бачимо, що багато різних винаходів і т.п., явно були використані для добра. Телефон, телеграф і т.п., наприклад, в загальному не використовуються для злих цілей. Вони використовуються для добрих цілей, або, принаймні, для цілей бізнесу. В багатьох випадках, коли чинилися намагання використати телефон і телеграф для азартних ігор, закони держави втручались і забороняли використання дротів для такої цілі. Щодо питання тверезості, ми також бачимо, що просвітлення продовжується, і люди роблять швидкий прогрес в розумінні, що алкогольні напої є небезпечні.
Так само швидко просувається освіта світу. Людям більше не дозволяють бути розпусними або ледачими. Дітей заставляють відвідувати школу; шкільний наглядач слідкує за ними, якщо вони ухиляються від цього. Знання, яке розповсюджується, є чудовим. І думка, що практично все це виконує сам світ, і що ми маємо дуже мало, або й нічого спільного з цим, виглядає ще більш дивовижною. Ця праця робиться людьми, які не вірять в правдиву релігію; вони не мають правильного знання про Бога; більшість з них, наскільки ми можемо судити на підставі їхнього власного свідчення, відкидає Біблію. Вони якось туманно вірять в якогось Бога, можливо, в якогось уявного Бога, який знаходиться в кожному камені і в кожному шматку деревини. Не дивлячись на це, вони вільні від пут темряви минулого і явно не бажають йти назад, а вперед. Тоді ясно, що всі особливості наших днів, шляхом обмеження помилок, є частиною в’язання противника. Ми можемо внести в це свою скромну лепту через оголошення про проповіді, розповсюдження літератури і т.п.
Щодо питання, коли в’язання великого противника буде завершене, ми віримо, що це не настане раніше часу укомплектування класу "великої громади". Нас не здивує, якщо сатана чинитиме великі безпорядки в світі протягом всього часу горя. Не виглядає, що все це жахливе горе виникне без противника. Ми вважаємо, що він з задоволенням візьме участь в цій всесвітній сутичці, якої ми сподіваємося, – коли "царства світа стануть царствами Господа нашого й Його Христа" (Кул.).