[R4599]
СОДОМСЬКІЙ ЗЕМЛІ БУДЕ ЛЕГШЕ
МАТВІЯ 11: 20-30

Заголовний текст: “Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою” (вірш 28).

У містах Капернаумі, “місті Своєму”, Віфсаїді і Хоразіні, розташованих на березі Галілейського моря, наш Господь зробив більшість Своїх знаних чудес. Проте навіть у цих містах більшість відкинула Його Месіанство. Сьогоднішній урок розповідає про те, як Великий Учитель засудив мешканців цих міст за їхню невіру, кажучи, що якби могутні справи, вчинені в них, були вчинені в поганських містах Тирі й Сидоні, то вони б покаялися. Тому мешканцям цих міст в День Суду буде легше, ніж мешканцям Капернаума.

Ми повинні позбутися у своєму розумі старої і хибної думки, що День Суду триватиме двадцять чотири години. Ми повинні бачити, що з погляду Бога день означає якийсь період часу або епоху, як, наприклад, двадцятичотирьохгодинний день, сорокарічний день у пустелі або тисячолітній день Христа, Тисячоліття. Останній – це день, про який в нашому тексті говориться як про День Суду. Лише деякі з людства мають зараз свій День Суду, своє випробування. Ці деякі особливо благословенні очима розуміння, щоб бачити, і вухами розуміння, щоб оцінити особливі привілеї нинішнього часу. Велика частина людства цілком сліпа і глуха до духовних речей, пов’язаних з нинішнім покликом і обранням Церкви.

За них Учитель дякував Отцеві: “Що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби” (вірші 25, 26). Великий Учитель не мав на увазі, що Він радий, вдячний, що Його послання приховано від більшості, щоб вони могли скотитися у вічні муки в темряві. О ні! Звичайно, ні! Він мав на увазі, що цінує мудрість Отця, яка нікому не дозволяє, крім тих, хто знаходиться в належному стані серця, бачити і ясно розуміти нинішній поклик Церкви. Для нестриманих сердець побачити і зрозуміти означало б дві речі:
(1) Вони будуть противитися Божому плану ще більше;
(2) Вони будуть нести ще більшу відповідальність.

Тому ми разом з Учителем можемо радіти мудрості, виявленій у Божественному улаштуванні приховати деякі особливості великого Плану Віків від усіх, крім “вибраних”. “Приязнь Господня до тих, хто боїться [шанує] Його, і Свій заповіт Він звістить їм” (Пс. 25: 14).

“А ти, Капернауме, що до неба піднісся [був звеличений у привілеях і можливостях], аж до аду ти зійдеш [в гадес, в могилу, в погибель]. Бо коли б у Содомі були відбулися ті чуда, що в тобі вони стались, то лишився б він був по сьогоднішній день” (вірш 23). Причина ясна. Мешканці Капернаума, очевидно, були більш жорстокосердими, ніж мешканці Содоми, і, з Господнього погляду, були більш гідними осуду. Що ж казати про наші дні, коли ми маємо ще більше привілеїв у багатьох відношеннях – Біблію в кожному домі, проповідь у кожному місті, освіту в кожній сім’ї? Чи є щось, чого Господь не мав би від нас сподіватися?

ЛЕГШЕ ЗЕМЛІ СОДОМСЬКІЙ

Ми вже говорили про День Суду як про тисячолітній день Христового Тисячолітнього Царства, коли мешканці Капернаума разом з мешканцями Тира та Сидона, Содоми і Гоморри і всіх інших міст і народів, за винятком вибраної Церкви цього віку, будуть поставлені на випробування щодо вічного життя або вічної смерті.

Згідно зі словами нашого Господа нинішнє знання, велике чи мале, приносить свою частку відповідальності. Чим більшою прихильністю Бога ми користуємося зараз, тим більшою буде наша відповідальність згодом. Очевидно, що це є несподіванкою для всього світу. Не тільки мешканці Содоми, але й багато язичників, які досі мали небагато Божої благодаті або й зовсім не мали її, будуть перебувати в більш сприятливому стані щодо перспектив майбутнього, ніж ті, хто зараз щедро обдарований милістю, але нехтує своїми привілеями. Наш Господь дає зрозуміти, що Суд, випробування Тисячоліття буде терпимим (не буде нестерпним) для мешканців Капернаума і більш терпимим для мешканців Содоми. Наскільки це розсудливіше від тих небіблійних нісенітниць, яких нас навчали свого часу наші благонамірені, введені в оману прабатьки, які створили різні сектантські віровчення, що зараз приносять клопоти, а потім спалювали один одного на вогнищі через розбіжності з приводу цих віровчень і стверджували, що вони, роблячи так, копіюють Бога, який мучив мешканців Тира та Сидона, Капернаума і Содоми і сотні мільйонів інших людей, язичників і цивілізованих!

Як погано ми всі розуміли і як спотворювали Євангельське послання! Давайте звернемося до пророцтва, на яке посилався наш Господь, і побачимо це. У пророцтві Єзекіїля 16: 49-61 Господь наперед згадав про більше беззаконня Ізраїлю, ніж сусідніх народів-сестер, Самарії і Содоми, кажучи, що Він, однак, відновить усіх їх трьох, виводячи з могили і укладаючи з ними Свою Угоду через Месію в Тисячолітньому віці. Пам’ятаймо також, що наш Господь дав цю обітницю реституції (Дії 3: 19-21), говорячи про тих самих содомлян, які були знищені вогнем, що зійшов з неба (Лк. 17: 29, 30). Вони були тимчасово знищені вогнем як приклад, як ілюстрація повного викорінення, знищення, яке в кінцевому підсумку прийде на свідомих грішників, – Другої Смерті. Але перш ніж будь-хто буде таким чином відтятий від усілякої надії, він повинен бути приведений до ясного пізнання Правди і мати повне випробування у великому і славному дні Суду, який, як каже св. Павло, Бог передбачив і в якому святі цього віку, Наречена Христа разом зі своїм Господом, братимуть участь як судді.

Отець передав усю Свою велику працю в руки Господа Ісуса, і тільки знаючи Його, ми можемо у властивій мірі пізнати Отця, пізнати близько, тому що Син, Великий Учитель, відкриває Отця всім учням Своєї школи.

Наше дослідження завершується запрошенням Господа тим, хто зараз має вуха, здатні чути, і очі слухняної віри, здатні бачити. Для них життєві випробування, тягарі гріха і загальне занепокоєння є приготуванням до Божественного послання: “Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою”. Запрошені повинні сподіватися бути слугами і носити “ярмо” слухняності Божественній волі – ярмо Христа, служіння Христа. Щоб бути успішними, вони повинні вчитися в Нього, йти Його слідами. Вони повинні бути лагідними і смиренними серцем. Для таких, і тільки для таких, Його ярмо виявиться любим, а Його тягар – легким, значно легшим, ніж ярмо і тягар гріха. Тільки такі знайдуть спокій своїм душам зараз і будуть готові увійти до небесного відпочинку як “співспадкоємці” з Христом у Його небесному Царстві, яке незабаром має благословити і судити світ.

R4599 (1910 р.)