СИЛА ВОЛІ – САМОКОНТРОЛЬ
Рим. 14: 10-21

Золотий вірш: «Добре не їсти м’яса, ані пити вина, ані робити такого, від чого брат твій спотикається» (Рим. 14: 21).

В сьогоднішньому дослідженні Ап. Павло в своєму рішучому стилі визначає шлях (спосіб) властивої християнської поведінки згідно з другою великою заповіддю Закону: «Люби ближнього свого, як самого себе». Цей урок можна застосувати частково до кожної розумної істоти, але в вузькому, конкретному, особливому значенні він стосується кожного посвяченого члена церкви Христа. Всі люди мають волю, і важливо, щоб всі вчилися користуватися нею. Чого людина бажає, такою і є! Без волі, пасивними є речі, а не чоловіки й жінки. Бути героєм в боротьбі означає мати волю, і у відповідності до її правильності і сили буде вплив і достоїнство особистості. Дітей не слід вчити не мати волі, а, навпаки, мати її, але підкорювати її належним вчителям і керівникам в житті – спочатку батькам і земним вчителям, а потім божественній волі – повністю, цілковито.

Апостол звертається до тих, хто підкорює свою волю Господу – до тих, хто прийняв божественну волю замість власної. Найшляхетнішими і найкращими Божими людьми є ті, котрі мають сильну, залізну волю, яку вони повністю підкорили веденню і керівництву Господа – через Біблію, Святого Духа і божественне провидіння. «Отець шукає таких поклонників, які поклоняються в дусі та правді».

Розвивання сили волі
Дехто родиться з сильною волею, інші ж слабохарактерними. В світі останні тонуть або пливуть, виживають або гинуть в життєвих клопотах, часто контрольовані законом попиту і пропозиції, а також виживанням найпристосованіших. Відмінність в народженні часто загострюється пережитим в житті, і часто жахливо. Деякі з сильним характером стають торговельними князями і керівниками великих компаній, а деякі стають злодіями і злочинцями – результат здебільшого залежить від випадкових обставин. Єдиним безпечним курсом для моряка на морі життя є взяти на борт великого Штурмана, Господа Ісуса. Цей Штурман, напевно, рідко провадитиме до гавані земних багатств чи земної популярності, але, якщо Йому дозволити, Він доведе нас безпечно до властивої гавані.

Під керівництвом цього Штурмана людська воля схожа до сильного судна з потужними щоглами і вітрилами, або потужними двигунами. Чим більша сила, тим більша місткість і користь. Властивий Штурман не тільки проведе нас безпечно між скелями лиха і мілинами гріха, але приведе до гавані вічного життя, радості, миру і божественної спільності.

Але не тільки люди сильної волі потребують цього Штурмана – слабохарактерні потребують Його не менше, бо хоч може вони не налетять на скелі з такою ж силою і не зазнають такої ж сильної катастрофи, вони так само можуть загрузнути на мілинах гріха і не маючи цілі, так і не досягнути нічого в житті.

Нові створіння в Ісусі Христі
Хто протягом цього віку повністю підкорює свою волю Господу і отримує у відповідь зачаття святим Духом, названі в Св. Письмі «новими створіннями в Христі Ісусі». Їхня воля підкорена волі Бога в Христі. Уроки Божого Слова і все пережите в житті згідно обітниці має під божественним керівництвом бути для їхнього добра, має зміцнити їхню волю, якщо вона заслабка, зробити їх достатньо податливими, якщо вони занадто жорсткі, а в загальному зробити їх нарешті настільки побожними, наскільки це можливо в теперішньому житті, і приготувати їх до майбутнього життя.

До таких звертається Ап. Павло в цьому уроці. Вони заохочувані не судити братів в значенні осудження, а краще судити себе, критикувати себе і робити себе світлими прикладами, таким чином помагаючи братам і ставлячи шляхетний приклад світові. Всі, раніше чи пізніше, повинні здати звіт перед Господом, і наше судження їх непотрібне. Тож коли ми судили чи критикували один одного в минулому, нам слід уникати цього в майбутньому і критикувати тільки себе – наші слова, наші вчинки наші думки, щоб ніщо в нас не стало каменем спотикання на чиємусь шляху.

Обрядова чистота чи нечистота їжі є нічим для християнина, котрий є вільний від всякого закону, крім закону любові. Але закон любові контролює і забороняє нам ставати причиною спотикання чи навіть засмучення брата, менше обізнаного в цій темі, ніж ми. Як би ми могли, під контролем любові, їсти чи пити, діяти чи говорити таким чином, що це зашкодило б іншому? Добре мати свободу, але давайте так нею користуватись, щоб не зашкодити менш розвинутим (1 Кор. 8: 9).

Поклик цього Євангельського віку є  до співспадкоємства з Христом в Його Тисячолітньому царстві, і покликані ним не є зв’язані Юдейським законом. Вони мають більшу свободу в Христі. Та чи можемо ми сказати, що перевага нашої єдності з Господом як майбутніх спадкоємців царства полягає в основному в свободі їсти, що ми захочемо, і пити, що забажаємо? Звичайно ні. Це є лише меншими перевагами нашої блаженної єдності з Христом і царством. Наше головне благословення полягає в нашому «виправданні, і мирі, і радості у Дусі Святім» (17 вірш).

Цінуймо це, наші головні благословення і привілеї теперішнього часу, бо, роблячи так, ми будемо приємними в Божих очах, і люди схвалять нашу поведінку. Тож шукайте того, що сприяє миру і того, чим ми можемо зміцнити один одного. Навіть не допускайте ризику зашкодити справі праведності та праці Божої благодаті в інших, користуючись нашою свободою будь-яким чином, що суперечив би їхньому добру. Навпаки, вважаймо за привілей відмовлятися від наших прав, якщо так ми можемо прославляти Бога і благословляти наших ближніх.