[R4514]
“БЕЗУМСТВО ОМАНИ”

“І за це Бог пошле їм дію обмани [букв., безумство обмани], щоб у неправду повірили... всі, хто... полюбив неправду... Бо любові правди вони не прийняли” (2 Солунян 2: 11).

Очевидно, що ці слова апостола були пророцтвом про нинішній жнивний час. Безсумнівно, вони стосуються насамперед Церкви, а пізніше стосуватимуться також Вавилона і невідродженого світу. “Бо час уже суд розпочати від Божого дому”.

Св. Павло не уточнює, якій брехні повірять і які істини не оцінять. Ми могли б певною мірою конкретизувати, але ми вважаємо, що мається на увазі нелояльний стан серця, який можна застосувати до будь-якої форми істини і, відповідно, до різної брехні.

Хіба не факт, що розум може стати загалом байдужим до принципів чесності щодо думок і міркувань? І чи не буде такий розум дуже відкритий для помилкових висновків? Хіба це не стосується усіх життєвих справ, у результаті чого недобрі, немилосердні думки будуть підтримуватися без чесного прагнення відсіяти їх і того, щоб повірити обвинуваченому на слово? Чи не так виглядає справа в наші дні серед чоловіків і жінок?

Ми вважаємо, що така несправедливість лежить в основі майже всіх труднощів Церкви і світу. Мало хто, крім святих, справедливий – не кажучи вже про те, щоб бути милосердним і великодушним – у своїх інтерпретаціях слів і вчинків інших людей.

І ось, згідно з цим пророцтвом, ми підійшли до того часу, коли Бог випробує всіх, тобто дозволить сатані випробувати весь світ “безумством обмани”! І чого тільки не варто очікувати від поспішної та нерозумної поведінки, натхненої цими обманами! Одні можуть бути в такому стані щодо Правди – нової та старої; інші можуть бути під таким впливом в особистих, громадських і політичних справах.

Саме це безумство прискорює лиха, релігійні, фінансові та суспільні, і веде до анархії, яка невдовзі, відповідно до Біблії, охопить і поглине нашу цивілізацію в невимовному часі утиску, який передуватиме царюванню праведності.

Святі, посвячені, не уникнуть цього випробування. Хто зможе встояти? Деякі, схоже, вже перебувають у напрузі. Давайте пожаліємо їх і зробимо все, що в наших силах, щоб допомогти їм. Але предметом головної нашої турботи повинні бути ми самі – щоб кожен із нас зберіг і примножив свій “дух здорового розуму”.

Яким же має бути наш шлях, щоб успішно витримати випробування?

Ми повинні не тільки співвідносити кожен свій учинок і слово з найсуворішою справедливістю, а й ретельно дослідити кожну свою думку і “полонити всяке знання на послух” Божій волі, вираженій у Христі. Любов, – кажете ви? Так! У правильному порядку Любов є понад усе. Але Справедливість має бути насамперед, щоб відповідати Божественним приписам. “Справедливість понад щедрість” – старе й дуже вірне прислів’я. Навчившись справедливо ставитися до слів і вчинків інших, ми отримуємо належну інтелектуальну основу для того, щоб мислити доброзичливо– з любов’ю.

Писання не дарма говорить, що “Оманливі ваги – мерзота перед Господом” (Пр. 11: 1, Гиж.). І ця врівноваженість стосується як душевних, так і буквальних стосунків з іншими. Хто не любить праведності, хто не ненавидить несправедливості, той, безсумнівно, перебуває в небезпеці потрапити в безумство від обман у цей злий день. Сатана і занепалі ангели під його зверхністю, безсумнівно, наділені надзвичайною силою спокушати Божий народ, а відтак і увесь світ, щоб полишити всяку поміркованість та впасти в безумство обмани в тій чи іншій справі, щодо тієї чи іншої людини. Давайте будемо попереджені і будемо “пильнувати і молитися, щоб не впасти в спокусу”.

R4514 (1909 р.)