[R4468]
РАННІ ТА СУЧАСНІ МІСІЇ
ОГЛЯДОВИЙ УРОК

Заголовний текст: “Так могуче росло та зміцнялося Божеє Слово” (Дії Апостолів 19: 20).

На перший погляд декому може здатися дещо недоречним порівнювати місіонерські подорожі апостола Павла з паломницько-місіонерською роботою в наш час, в якій ми маємо честь брати участь. Тим не менше, ми бачимо багато переконливих подібностей.

(1) Праця св. Павла відбувалася в жнивному часі Юдейського віку. Місія була спрямована насамперед до юдеїв. Навернені були переважно з-посеред них. По-друге, він розповідав добру звістку про Царство поганам. Ми перебуваємо в жнивному часі Євангельського віку. Ми проповідуємо жнивне послання цієї епохи тим, хто вважає себе Божим народом, не з надією привести всіх християн, щоб вони побачили славні риси Божественного Плану, але з надією знайти серед них тих, хто має вуха, щоб слухати, зацікавити їх і посприяти їм дозріти і знайтися в клуні. Так само і ми виходимо за межі номінального Духовного Ізраїлю до поган, до мирських людей, коли наше послання до християн не приносить результатів.

(2) Зараз, як і вісімнадцять століть тому, працівники на жнивному полі, чи то розповсюджувачі, чи то волонтери, йдуть, несучи дорогоцінне насіння Правди, Євангеліє Царства, тим, хто має вуха, щоб слухати. Кількох можна знайти в кожному місці. Подекуди це призводить до того, що їм затуляють уста, виключають їх, піддають остракізму та презирству. В інших місцях послання сприймається більш прихильно. Очевидно, що зараз, як і тоді, всі, хто прагне служити Правді, знаходять можливість постраждати заради Правди, заради праведності. Зараз, як і тоді, усі дорогі трудівники на жнивному полі можуть відзначити провіденційну опіку Господа над ними і Його керівництво в інтересах жнивної праці. Зараз, як і тоді, ми маємо багато чого, що підбадьорює, а також розчаровує. Зараз, як і тоді, Господній народ чекають несподіванки щодо того, де буде прийнята Правда [R4469], а де її відкинуть. Наприклад, ми маємо добру звістку про поступ світла в “найтемнішій Африці”, у той час як часто маємо свідчення того, що деякі книжники, фарисеї та доктори Закону наших днів не гідні Теперішньої Правди. Зараз, як і тоді, Господні провидіння ніби говорять нам, що на нас чекають узи, ув’язнення і труднощі, якщо ми й надалі будемо активними, вірними, ревними; але зараз, як і тоді, вірних Господнього народу не відлякують ці випробування, а разом з апостолом вони кажуть: “Ми готові не тільки бути зв’язаними, але й прийняти смерть за Христа”.

Здається, що наш заголовний текст матиме часткове паралельне виконання дуже скоро. Послання набирає імпульсу з кожним днем. Хоча йому протистоять різні засліплені особи у Вавилоні, фальшиві брати з нашого середовища та хижі вовки в овечих шкурах з тактикою огризатися та вити, тим не менш, Правда має успіх.

Однак було б помилкою вважати, що Правда незабаром або коли-небудь стане популярною, поки князь цього світу може вільно виступати проти неї, розпалювати гірку заздрість і ворожнечу і засліплювати розум багатьох.

Урок для нас, християнські воїни, полягає в тому, щоб з вірою йти вперед, боротися за Господа, за Правду, за братів і сестер – проти гріха та самолюбства!

R4468 (1909 р.)