[R4438]
“ЯК ЯННІЙ ТА ЯМВРІЙ”

Як Янній та Ямврій протиставилися були Мойсеєві, так і ці протиставляться правді, люди зіпсутого розуму, неуки щодо віри. Та більше не матимуть успіху, бо всім виявиться їхній безум, як і з тими було. Ти ж пішов услід за мною наукою, поступованням, заміром, вірою, витривалістю, любов’ю, терпеливістю, переслідуваннями та стражданнями, що спіткали були мене в Антіохії, в Іконії, у Лістрах, такі переслідування переніс я, та Господь від усіх мене визволив. Та й усі, хто хоче жити побожно у Христі Ісусі, будуть переслідувані. А люди лихі та дурисвіти матимуть успіх у злому, зводячи й зведені бувши. А ти в тім пробувай, чого тебе навчено, і що тобі звірено, відаючи тих, від кого навчився був ти” (2 Тимофія 3: 8-14).

Нас запитують, чи можна застосувати це місце Писання до теперішнього часу, і якщо так, то як розуміти вираз “люди зіпсутого розуму”? Чи слід шукати їх серед моральних злочинців?

Відповідаємо, що ми повинні розуміти цей вірш Писання як такий, що стосується теперішнього часу. Ми повинні вміти знаходити сьогодні класи, що відповідають Яннію та Ямврію. Апостол виразно говорить перед цим: “Знай же ти це, що останніми днями [цього віку] настануть тяжкі часи”. Безсумнівно, апостол мав на увазі, що ми повинні шукати виконання його слів у “жнивах”, тобто в кінці Євангельського віку.

Ми не повинні очікувати, що ці облудники в Церкві будуть моральними прокаженими, нечестивцями. Безсумнівно, сатана занадто мудрий, щоб використовувати таких як свої знаряддя, знаючи, що він може краще досягти своїх цілей через тих, хто, принаймні, зовні буде моральним і релігійним. Зауважте, що апостол не сказав “неуки щодо моралі”, але “неуки щодо віри”. Він не говорить про людей зіпсованої моралі, але про людей зіпсутого розуму – людей, чий розум став розбещеним, зміненим, перекрученим у відношенні до Правди. Той, хто не бачить жодного виконання цього пророцтва і все ще вірить, що ми живемо наприкінці Євангельського віку, повинен негайно почати шукати їх і намагатися їх визначити.

Цей уривок, що перебуває в гармонії з багатьма іншими місцями Святого Письма, запевняє нас у випробуваннях віри, які слід очікувати в цей, наш день. Згадаймо слова апостола про вогонь цього дня, який випробує діло кожної людини, яким воно є, – золото, срібло, коштовне каміння, дерево, сіно, солому. Згадайте слова пророка Малахії, що в цей час особливий Посланець Нової Угоди буде сидіти як перетоплювач і очищувач срібла. Згадаймо пояснення пророка Давида про наш день – про стріли, моровиці, камені спотикання тощо, а також слова про те, що тисяча впаде поряд з нами.

Не забуваймо також твердих запевнень нашого Господа, що Він збереже Своїх, вибраних – тих, хто намагається вчинити своє покликання та вибрання певним. Пам’ятаймо слова про це вибране Тіло Христа: “Впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч праворуч від тебе, до тебе ж не дійде... бо Господа... ти учинив за своє пристановище”. Захищеними будуть ті, хто живе дуже близько до Господа не тільки зовні, але й упочуттях свого серця. Ці вибрані мають запевнення, що Бог дасть Своїм посланцям доручення щодо них, так що їхні ноги не розіб’ються об камінь спотикання, але Божественно призначені знаряддя Єгови піднімуть їх і понесуть (Пс. 91).

Згадаймо ще раз запевнення апостола, що хоча цей день прийде на багатьох “як злодій”, “як сітка”, і вони не уникнуть пасток, однак вірні не будуть у темряві. Пам’ятаймо запевнення нашого Господа, що хоча слід очікувати випробувань і труднощів, які, якби це було можливо, звели б навіть вибраних, все ж таки цих вибраних не вдасться звести. Вони будуть такими близькими до великого Пастиря, що розрізнятимуть Його голос і не будуть обмануті іншими – з класу Яннія та Ямврія (Мр. 13: 22).

Пам’ятаймо також слова апостола: “Через це візьміть повну Божу зброю, щоб могли ви дати опір дня злого, і, все виконавши, витримати” (Еф. 6: 13). Він змалював зброю, захист, який буде наданий певному класу, – шолом, панцир, щит, меч духа, і чітко вказав, що цей захист буде наданий на “день злий”, яким завершиться наш вік. Він особливо наголосив, що хоча ця зброя буде доступна для всього Божого народу [R4439], щоб її одягнути, проте лише ті, хто її одягне, будуть у безпеці. Чому, запитаєте ви? Відповідаємо, що це одне з Божих випробувань, яким Він хоче переконатись у нашій любові, нашій відданості, нашій вірності Йому. У кого мало любові, той недбало ставитиметься до подробиць Божественного Плану Віків. Вони не матимуть часу досліджувати Святе Письмо. Вони не будуть налаштовані використовувати знаряддя, які Бог вживатиме для надання цієї зброї в цей злий день, і віддаватимуть перевагу якомусь сектантському клейму цієї зброї або наполягатимуть на тому, що вона повинна походити невідомо звідки, або відмовляться носити зброю, яку вони не виготовили самі, або відмовляться від допомоги, щоб одягти цю зброю світла.

Усі такі заперечення, можемо бути певні, свідчитимуть Господу про нелояльність, зарозумілість, свавілля, брак покори тощо, несумісні з умовами Його “поклику”. Він шукає тих, хто впокорюється, хто радий за будь-яку ціну мати Його Правду, чиє серце, довгий час зголодніле, є спраглим і голодним Правди, хто знає голос Пастиря і знаходить в Його посланні те, що “задовольняє прагнення, як ніщо інше”. Вони з радістю візьмуть цю зброю і, ставши вірними дослідниками, зроблять її своєю – одягнуть її. Вони будуть триматися, тоді як інші впадуть поряд.

Ті, хто відпадає, частково просвітившись, це здебільшого ті, хто ніколи належним чином не докладав зусиль, щоб пізнати, щоб зрозуміти Божественний План. Їхній непослух словам Господа через апостола, їхнє нехтування тим, щоб одягнути зброю, доводить, що вони не належать до класу, якому Господь віддає перевагу в теперішньому “виборі”.

З іншого боку, нас не повинно дивувати, що деякі, які вісімнадцять років носили цю зброю, вісімнадцять років розповідали нам і проповідували іншим про її цінність і необхідність, скидають її зараз, в останню, так би мовити, годину. А тепер, коли ворог поруч і боротьба триває, вони запевняють нас, що ця зброя виявилася ненадійною, що вони самі були обмануті і обманули інших, і що тепер вони скинули її, обмінявши на нову, їхнього власного виробництва і клейма. Ми співчуваємо таким.

Безсумнівно, за часів Мойсея було багато людей, які зовсім не симпатизували йому і його словам, але які залишили його в спокої і не заважали. Янній і Ямврій, навпаки, спеціально виступали проти Мойсея і намагалися звести нанівець міць його слів перед фараоном і єгиптянами, якоюсь мірою імітуючи його вчинки. Невідомо, чи були ці двоє чоловіків євреями, чи ні. Їхні імена більше ніде не згадуються у Святому Письмі, хоча згадуються в юдейському Талмуді, де наведені єврейські імена виправдовують висновок, що вони були євреями, які, щоб вислужитися перед фараоном або додати собі слави, чинили опір Мойсею і представленню ним Божественної Правди, прагнучи звести нанівець вплив останньої. Чи не бачимо ми чогось подібного в умовах сьогодення? Чи немає серед нас тих, про кого св. Іван говорить, що вони вийшли від нас, бо вони не з нас? Хіба вони, замість того, щоб допомагати в Жнивній Праці, не намагаються тепер усіма наявними силами протидіяти їй, зводити її нанівець, применшувати її вплив? Але св. Павло заявляє, що вони не матимуть успіху, бо всім “виявиться їхній безум”, як це сталося з Яннієм та Ямврієм – через їхню нездатність перешкодити Господньому ділу.

Залишмо такі справи Господу, щоб Він винагородив і виправив їх у свій час і в свій спосіб. Намагаймося терпеливою наполегливістю у добрих ділах, лояльністю, вірністю чинити своє покликання та вибрання певним.

R4438 (1909 р.)