[R4256]
ПЕКЛО РОЗШИРИЛОСЯ
ІСАЇ 5: 11-23

“Вино то насмішник” (Приповісті Соломонові 20: 1).

Ця тема, безсумнівно, містить застереження проти алкогольного сп’яніння. Проте, на нашу думку, з огляду на контекст, урок більше засуджує інші речі, а не лише нетверезість. Безсумнівно, “горе тим, що встають рано вранці і женуть за напоєм п’янким, і тривають при нім аж до вечора, щоб вином розпалятись”. Очевидно, мова йде лише про помірних п’яниць, оскільки вони, починаючи з самого ранку, аж надвечір збуджуються або напиваються. Ми, звичайно, щиро підтримуємо думку, що будь-яке вживання алкогольних напоїв є небезпечним – що нетверезість лежить в основі численних життєвих негараздів, позбавляючи мужності, бадьорості й забираючи розум і характер загалом. Ми радіємо, що очі розуміння людей відкриваються для більш правильної оцінки важливості цього зла і це приносить велику користь не тільки окремим особам, але й громадам... [R4257]

МЕЖІ НАШОГО УРОКУ

Розділ, до якого належить наш урок, починається з притчі, в якій наш Господь представляє Палестину як Свій виноградник, а юдеїв – як добірний виноград, який Він насадив і від якого очікував щедрих добірних плодів. Натомість той приніс нічого не варті плоди. Тому через пророка і притчу Господь каже, що, зробивши все розумне і належне для плодоношення, Він тепер забере огорожу й дозволить диким звірам топтати його й перетворити на пустку (вірші 1-7). Цю притчу наш Господь майже повторив, і тому ми можемо вважати, що, хоча вона могла мати певне застосування за часів Ісаї до періоду 70-річного спустошення, проте насправді її виконання в ще більшому масштабі відбулося під час першого приходу нашого Господа, коли через їхній поганий стан серця й відкинення Господа Він оголосив, що їхній дім позостається порожнім, і, як каже апостол: “Наближається на них гнів до кінця” (Гиж.). Вірші 24-30 продовжують цю думку і показують могутню силу, яка спричинила падіння юдейської державності.

Проміжні вірші, а саме з 8-го по 23-й, розповідають про причини, чому Господь був незадоволений ними і відкинув їх.
(1) Їхнє самолюбство було головним з їхніх гріхів, тому бажання долучати дім до дому, поле до поля, щоб ставати багатими, було визнано найбільшим гріхом, оскільки це бажання вело до іншого гріха. Як зазначає апостол: “Бо корінь усього лихого то грошолюбство [любов до багатства]”. Результатом цього стала нестача землі для бідних і постанова Господа покарати таке самолюбне ставлення, щоб доми стали пустками, маєтки – незаселеними, а поля – безплідними, щоб беззаконня, несправедливість і відсутність любові в кінцевому підсумку означали “невдачу”.
(2) Далі йде вірш 11 нашого уроку, в якому Господь засуджує міцні напої, збуджуючий вплив вина, музику та бенкети, які полюбляли багаті, що долучали дім до дому й поле до поля. Очевидно, багаті споживають багато спиртного, та зазвичай не потрапляють в сильне сп’яніння, хоча, без сумніву, алкоголь має свій вплив, допомагаючи просувати егоїстичні наміри, які нехтують інтересами інших, так що іноді беззаконня переростає у вчинки, які при тверезому розумі не отримали б схвалення. Такою є суть Господнього докору: “На діло Господнє не дивляться, не вбачають Його чину рук”. Заробляння грошей, бенкети, музика поглинають увагу великих і впливових, що означає ігнорування більш важливих речей божественного плану – речей, до яких був покликаний образний Ізраїль, а також речей, до яких покликаний Духовний Ізраїль на протязі Євангельського віку.
(3) Через це маси, не маючи належного впливу з боку своїх більш талановитих провідників, стали вигнанцями, відокремленими від надій та амбіцій Ізраїлю як народу. Бідні втратили ідеали, потрібні для поступу в доброму напрямку, і натомість отримали погані ідеали, пов’язані з егоїзмом, гордістю, світськістю – яких вони прагнули б дотримуватися, якби мали таланти і здібності. Таким чином, поганий вплив з боку тих, хто сп’янів любов’ю до грошей і задоволень, зачепив не тільки їх самих, але й увесь народ Ізраїлю. Відповідно, у Духовному Ізраїлі ми бачимо подібні умови.

Вірш 13 вказує на наслідки цього хибного шляху на народ, як це бачиться з божественного погляду. Ізраїльтяни фактично стали рабами своїх братів, багатих. Вони, по суті, перебували в полоні через брак знання. Найбільш шановані з них відчували голод через брак правильних ідеалів і поживи з пророцтв Господа у вигляді настанов Його Слова, а вся громада була спрагла, позбавлена бадьорості, життєвої сили та запалу до величних цілей Господа, до яких Він покликав їх, щоб вони були Його особливим народом. Подібні умови стосуються зараз Духовного Ізраїлю – християнства. Найбільші уми світу зайняті багатством і задоволеннями, тому наслідки для мас християнства виявилися жахливими. Люди відчувають себе справді голодними, спраглими й знесиленими. Вони не задовольнили своїх бажань, якщо дивитися з земного погляду, тому що в нинішніх умовах це неможливо, а що стосується духовної їжі та пиття, то їх забрали еволюціоністи вищої критики, які прямо кажуть людям, що Боже Слово не є хлібом Правди, а отрутою – неправдою. Як наслідок, маси християнства сьогодні, навіть якщо зовні їм ведеться добре як ніколи раніше, насправді не задоволені, а голодні багатства й розваг, і особливо голодні щастя, якого вони ніколи не знайдуть у тому напрямку, в якому шукають.

ПЕКЛО РОЗКРИЛО СВОЮ ПАЩУ

Слово “пекло” у вірші 14 в івриті це “шеол” і означає гріб, могилу, безодню – забуття. Для ізраїльтян це могло означати, що через жалюгідний стан бідних верств населення та накопичення земель тощо в руках багатих рівень смертності значно зріс. Але застосування до духовного Ізраїлю може бути духовним, посиланням на факт, що духовні надії та амбіції багатьох людей занурюються в забуття – що віра гине між людьми. Це справді так! Пророк каже, що тисячі впадуть поряд з тим, хто стоїть. Забуття швидко поглинає маси, включаючи тих, хто колись радів у вірі. Злий чоловік буде повалений, великий – впокорений, а також гордий, пихатий. Увесь масштаб цього Господнього суду над християнством ще не виявлений, але в кінці Господь Саваот буде піднесений і вшанований за суд, який Він винесе над людьми, і за праведність, яку Він виявить. Тоді послушні ягнята будуть пастися на пасовищах, про які Він подбає, а пустирі, які марнотрати захопили для себе, будуть передані іншим, яких вони не признають.

ВИНУ ПРИТЯГАЮТЬ ДО СЕБЕ НЕПРАВДОЮ

Інше твердження про лиха, які спричинили повалення образного Ізраїлю, наведено у вірші 18. Особлива рана була завдана впливовим, схильним використовувати брехню як мотузки для здійснення своїх несправедливих планів. Можна з упевненістю сказати, що брехня є наслідком самолюбства і що майже вся брехня у світі служить інтересам вчинення беззаконня. Пророк каже: “Горе тим, що вину притягають до себе шнурами марноти”. Вони представлені як ті, хто глузує з другого приходу Месії. Розпалені вином Вавилону та своєю любов’ю до грошей і задоволень, вони вже не вірять у славні обітниці Месії та Його Царства і кажуть: “Хай квапиться Він, хай принаглить Свій чин, щоб ми бачили, а постанова Святого Ізраїлевого хай наблизиться і нехай прийде і пізнаємо ми”. Іншими словами, вони заявляють, що повністю згодні з Господом, що вони абсолютно готові до Його Царства, якщо воно існує і якщо воно коли-небудь настане. Вони вважають себе мудрими й називають нерозумними тих, хто довіряє Слову Господа, і кажуть їм, що якби вони мали знання вищих критиків, то більше не довіряли б Біблії.

“ЗЛО НАЗИВАЮТЬ ДОБРОМ, А ДОБРО ЗЛОМ”

Продовжуючи цю картину, Господь каже, що на них прийде горе, бо вони називають злі речі, які роблять, добрими,  а до добрих речей, правди і справедливості, ставляться легковажно й називають злими – безглуздими. Вони, вищі критики, називають темряву світлом, а світло правди – темрявою. Вони ставлять гірку неправду на місце солодкої правди. Це дуже скоро означатиме для них лихо. Господь продовжує, кажучи: “Горе мудрим у власних очах та розумним перед собою самим”. Вони мають мудрість і розсудливість, яка є земною – чуттєвою, диявольською. Вони нехтують мудрістю, що походить згори, що “вона, насамперед чиста, а потім спокійна, лагідна, покірлива, повна милосердя та добрих плодів”. Вони дужі, щоб пити вино Вавилону, яке п’янить з темних віків, – можуть проковтувати ці доктрини і не п’яніти від них, як це буває загально з людьми. Вони – дужі і можуть пити змішані міцні напої – міцні доктрини.

Ці міцні доктрини можуть спантеличити маси духовного Ізраїлю, і ці дужі вміють брати всі віровчення, всі доктрини і змішувати їх разом, кажучи про їхню повну гармонію і про те, що окремо і в цілому вони чудові. Таким чином, у даний час вони об’єднують всі різні віровчення й кажуть, що будь-яка мисляча особа повинна бути здатна пити всі ці віровчення без шкоди для себе. Пророк каже, що це ті, “що несправедливого чинять в суді за хабар справедливим, а праведність праведного усувають від нього”. Якщо, наприклад, той, хто називає себе Божим слугою, заявить, що він вже не вірить практично в жодне вчення Божого Слова, вони готові виправдати його в його нечестивості, якщо він заявляє про своє право і надалі вдавати з себе Божого слугу. Чому? За нагороду. Щоб таким чином їм виправдати власні переконання і зберегти своє становище та пошану людей, мовчки вдаючи з себе мислячих людей, здатних випити багато міцного напою. Вони також готові відібрати праведність у праведних, підкорити тих, хто говорить Правду, обмовляти їх, говорити про них всяке зло неправдиво. Чому? Вони роблять це також заради нагороди. Тому що вони бажають бути на популярному боці й втримати нагороду, яка їм належать. [R4258]

Урок для всіх, хто прагне бути в гармонії з Господом, полягає в тому, що вони не повинні дотримуватись шляху великих і впливових людей християнства, а триматись Господа, слухати Його Слово й покірно йти слідами нашого дорогого Відкупителя.

R4256 (1908 р.)