ЧИ БУДЕ ЦЕЙ РІК БЛАГОСЛОВЕННЯМ

Дорогі друзі-пілігрими на "вузькій дорозі" до небесного царства, ми почуваємо до вас щиру братерську любов і користаємось нагодою сказати вам про це на початку нового року, ми користаємось нагодою відкрито виразити вам наше щире бажання, щоб початок нового року був дуже вдалим і дуже сприятливим для всіх нас – як нових створінь в Христі Ісусі. І ми з радістю хотіли б сказати вам дещо корисне в цьому напрямку.
Ми хотіли б нагадати вам і собі, що кількість благословень, які прийдуть на кожного з нас, майже повністю залежить від напрямку, яким ми будемо слідувати, шукаючи цих благословень. Це не буде залежати від Бога, тому що Він заспокоїв нас щодо цього, заздалегідь запевнив нас, що готовий допомагати і благословити нас в деяких відношеннях, які Він призначив як найкращі і єдино правильні. Таким чином Він переклав відповідальність на нас. Якщо ми тримаємось Його напрямків, то будемо благословенні; і до тої міри, до якої ми будемо нехтувати вказівками Божественного Радника, ми, безперечно, не отримаємо благословень. Є так, що ми повинні слухатися вказівки: "бережіть себе самих у Божій любові" (Юди 21). Для тих, хто таким чином слухняно перебуває в Божій любові, світлі й темні смуги життя, його шторми й штилі, його смутки і радощі, все є благословенням і поміччю в просуванні вперед і вгору – "Ближче до Тебе все, о Боже мій".
Не є ані розумним, ані біблійним сподіватися, що більша частина нашого шляху повинна бути гладкою і вистеленою квітами благополуччя, в той час як ми ступаємо слідами нашого дорогого Відкупителя. Ми пам’ятаємо, що Його стежка була важка і терниста, і якщо б наші були дуже відмінні від неї, то ми, напевно, відчували б, що не йдемо Його слідами. І якщо було необхідно, щоб Він, досконала особа, підпадав строгій дисципліні і навчився слухняності через те, що терпів, то тим більше нам, котрі є недосконалі і серйозно "повідступали", потрібно страждати, засвоюючи урок слухняності Богу, переносячи випробування, які довели б, що ми є "відбитком" дорогого Божого Сина.
Улюблені, чим повніше і палкіше є наше посвячення, тим більшим буде поступ, який ми будемо здатні чинити в розвиванні плодів і милостей духа. Що ж тоді буде найбільш корисним для нас, щоб "духом палати, служити Господеві"?
Ми відповідаємо, Віра! Віра в надзвичайно великі і цінні обітниці, які Бог дав нам; і віра в Боже свідчення, що тільки вузька дорога веде до обіцяної слави. Слухняність природно слідує за пробудженням такої віри. Ми віримо, тому відповідно поступаємо. Однак мудрою, а також біблійною поведінкою є зберігати тісний зв’язок з Святим Письмом, Божим представленням основи нашої віри і надій, яке показує наші недоліки і описує досконалість, яку ми повинні копіювати і якої, наскільки можливо, повинні досягати як зовні, так і в серці.
Отож, щоб 2006 рік був для всіх нас роком поступу і духовного благословення навіть більшого, ніж звичайно, ми радимо, щоб кожен з нас більше, ніж будь-коли раніше, приділяв увагу Божим обітницям для нас як Його церкви і умовам, на яких вони будуть запевнені нам. З цією метою ми радимо проводити недільні зібрання і зібрання посеред тижня, які є корисні для допомоги нам самим і в справі допомоги іншим – словом та прикладом. Ми радимо також продовжувати те, що радили раніше, – кожної неділі по-черзі зачитувати описані нашим Господом чесноти, які забезпечать Його благословення (Мт. 5: 1-16), а також опис тих самих чеснот, які апостол Павло підсумував словом любов (1 Кор. 13: 1-13). Від дуже багатьох ми чули, що вони вже отримали благословення від таких читань, і тепер ми хочемо заохотити всіх, котрі моляться і сподіваються великих благословень на протязі наступаючого року, спробувати дотримуватись цього простого рецепту, який Великий Лікар наших душ приготував для нас. Де ми почули від двадцятьох, що вони були благословенні внаслідок цього протягом останніх трьох місяців, ми сподіваємось почути від сотень і тисяч, які будуть подібно благословенні протягом наступаючого року.
А зараз інша частина цього рецепту. Починаймо кожен день з молитви про мудрість і ласку, щоб ми могли прийнятним чином служити Господу, бути благословенням для інших і бути благословенними самі; і закінчуймо ці ранкові молитви натхненим проханням: "Нехай слова уст моїх і думки серця мого будуть приємні Тобі, Господи, скеле моя і Визволителю мій" (Пс. 19: 15, Дерк.). Далі, при кінці кожного дня залагоджуймо свій щоденний порахунок з Господом перед Його престолом благодаті, перераховуючи, наскільки ми здатні, його нагоди, використані і знехтувані нами, його перемоги і його поразки, його самопожертви і його самолюбства – дякуючи Богу за благодать для своєчасної допомоги і просячи прощення за всі проступки і поразки, благаючи прощення в ім’я і через заслугу нашого Спасителя і обіцяючи, що завдяки Господній ласці, будемо більш вірні і ревні наступного дня. Моліться за нас, за всі інтереси правди і за всіх дорогих співробітників, як і ми пам’ятаємо вас і весь дім віри. Це прямі стежки для наших ніг, і всі ті, котрі йдуть ними, побачать, що це дороги приємності і стежки миру для їхніх душ, яким би бурхливим цей шлях не був для тіла.