РАНОК БЕЗ ХМАР

"Хто, дивлячись довкола себе і роздумуючи про стан світу, в якому ми живемо, не буде вимушений визнати, що тепер зі всіх сторін є хмари і темрява? "Все створіння мучиться" (Рим. 8: 22). Куди б ми не поглянули, ми бачимо замішання, сварки, війни між народами, безпорадність державних діячів, незадоволення і нарікання нижчих класів, надмірні розкоші між багатими, крайні злидні між бідними, нестриманість, непристойність, нечесність, обман, брехню, шахрайство, жадібність, язичницькі звичаї, забобони, формалізм між християнами, зіпсуття живої релігії – це речі, які ми постійно бачимо по всій земній кулі – в Європі, Азії, Африці та Америці.

Але надходить кращий час, який здалеку бачив Давид, час, в якому цей стан речей повинен бути повністю змінений. Надходить царство, в якому святість буде правилом, а для гріха ніколи не буде жодного місця.

Хто, дивлячись довкола себе, в своїй власній околиці, на відстані якоїсь милі від свого дому може не бачити, як наслідки гріха важким тягарем лягають на землю, і як рясніють горе і біда? Хвороби, біль і смерть приходять на всі класи і не щадять нікого, ні багатого, ні бідного. Молодий часто вмирає раніше від старого, діти – раніше від батьків. Найжахливіші фізичні страждання і невиліковні хвороби чинять існування багатьох людей жалюгідним. Вдівство, бездітність, самотність схиляють багатьох до відчуття втоми від життя, хоча все, що можуть дати гроші, є їм доступне. Сімейні чвари, заздрощі і ревнощі руйнують спокій багатьох щедро обдарованих людським щастям людей. Хто може заперечити, що всі ці речі зустрічаються скрізь довкола нас? Зараз є багато хмар.

Чи цей стан речей ніколи не припиниться? Чи створіння завжди повинно зітхати і мучитись таким чином? Дякувати Богу, другий прихід Христа дає відповідь на ці питання. Господь Ісус Христос ще не завершив Своєї праці для людини. Одного дня (можливо, дуже швидко) Він знову прийде, щоб закласти славне царство, в якому не буде жодного місця для наслідків гріха. Це царство, в якому не буде жодного болю, жодної хвороби, в якому "не скаже мешканець: "Я хворий" (Іс. 33: 24). Це царство, в якому не буде ніяких розлук, переїздів, змін, прощань. Це царство, в якому не буде більше смертей, похоронів, сліз, трауру. Це царство, в якому не буде сварок, втрат, розчарувань, неслухняних дітей, поганих слуг, невірних друзів. Чи є християнське серце, яке не тужило б за тим, щоб почався цей стан речей?" Єпископ Райл .

* * *

Подібно до великої кількості тих, хто вловив проблиски Тисячолітнього царства, розум цього брата зупиняється на кінцевих результатах, які повинні бути досягнуті при завершенні Тисячоліття; а отже, його погляд стосується, швидше, досконалості, яка має настати, ніж самого Тисячоліття.

Біль, стогін, горе і смерть будуть протягом всього Тисячоліття аж до його завершення. Але між тепер і тоді буде величезна різниця. Тепер і святі і грішники страждають, і перші в загальному страждають найбільше; тоді будуть страждати лише нечестивці. Тепер всі, котрі служать Богу, є в невигідному становищі – "усі, хто хоче жити побожно, будуть переслідувані", "страждання зазнаєте в світі", "не дивуйтесь, коли світ вас ненавидить". Тоді "знов побачите різницю між праведником і безбожником, між тим, хто служить Богу, а тим хто Йому не служить" (Кул.). Не буде так, як тепер: безбожний більше не розкорениться, "немов саморосле зелене те дерево"; більше не буде правдою про них, що "вилазять їм очі від жиру, бажання їхнього серця збулися", в той час як справедливі ведені, як ягнята на заріз (Якова 5: 6).

Сльози, болі і смутки переможців – добрих воїнів Христа, котрі переносили багато і мужньо в ім'я Його правди – тоді закінчаться. Всі вони закінчаться з теперішнім віком випробування Церкви. Сльози, стогони і болі наступаючого віку будуть у безбожних. Тоді вся безбожність стикатиметься з справедливим і негайним покаранням, а кожне старання до праведності приноситиме благословення і звільнення від теперішніх недосконалостей, які тепер спричиняють біль, страждання і смерть.

Тепер покарання гріха лежить тягарем на всіх з причини гріха Адама. Отці їли кислий виноград гріха, і всі діти мають оскому на зубах, однак все це закінчується з теперішнім віком. Біль і смерть тоді будуть особистою річчю; лише грішники страждатимуть, як пояснює пророк (Єр. 31: 29, 30). Тоді також буде смерть, але не Адамова смерть на всіх, як тепер; "душа, що грішить, – вона помре", а не інші (Єз. 18: 4, 20). Ніхто, лише добровільні грішники помиратимуть тоді, лише такі неминуче помирають. Деякі після приходу до повного знання і після ста років випробування, через те, що надалі добровільно слідують за бунтарським прикладом сатани і люблять гріх краще, ніж праведність, помруть в столітньому віці, будучи лише дітьми. Інші, котрі чинитимуть деякий поступ під Тисячолітнім випробуванням і продовжуватимуть жити до його кінця, будуть випробувані пробою в кінці Тисячоліття, чи вони все ще люблять гріх, не дивлячись на все їхнє знання, досвіди з ним, його вартість і т.д., і такі також будуть відтяті від життя, в Другій Смерті, як виразно показано в Об. 20: 14, 15. Отже, ми бачимо, що смуток, біль і смерть все ще будуть знані, аж доки великий Відкупитель і Відновник не закінчить Свою велику працю судження відкупленого світу в праведності, – щоб випробувати, хто з них є гідний вічного життя на умові вільного, охочого, радісного послуху всім Божим вимогам, які всі є праведними.

Отже, Тисячолітнє царювання великого Відновника є "часами реституції", часом, в якому недосконалість ще буде залишатися, але в якому вона поступово буде поступатися місцем досконалості в послуху. Це буде час для чинення всіх речей новими, але всі речі не будуть досконало відновлені і нові, доки він не закінчиться. Це буде великий час навчання мільярдів земних людей, в якому вони всі прийдуть до знання правди; великий час відновлення і вдосконалення, як для людей, так і для землі, які досі є далекими від того, щоб бути досконалими, тобто дуже добрими. Це великий День Суду, в якому Христос буде "судити світ" і буде "судити ангелів" (Дії 17: 31; Пс. 96: 13; 1 Кор. 6: 2, 3), нагороджуючи відновленою досконалістю охочих і гідних і назавжди відтинаючи від життя всіх добровільних грішників. Цей "праведний суд" всіх вимагає повноти знання і допомоги, обіцяних всім тоді.

Отже, ми стверджуємо, що Ранок без Хмар – це той досконалий вік після правління Христа. Тисячолітній ранок буде особливо хмарним – "ото Він із хмарами йде" (Об. 1: 7). "Хмара і морок круг Нього" (Пс. 97: 2; 50: 3). Зоріння Тисячоліття буде посеред "хмар і густого мороку" – "часу утиску, якого не було від існування люду", в якому новий і законний Цар землі правитиме і направлятиме народи залізним жезлом і потовче їх, як посуд ганчарський – понижуючи високих і гордих і вивищуючи покірних прихильників праведності (Див. "Божий план віків", розділи 13-15).