[OV127]
НЕМОВЛЯ У СТО РОКІВ БУДЕ УРАЖЕНЕ СТРУМОМ
ІСАЇ 65: 20

“Не буде там більше [смерті] немовлятка, що живе лише кілька днів, ані старця, який не сповнить свого віку. Бо наймолодший там помре столітком, а грішник, що матиме сто років, буде проклятий” (Хом.) – відтятий від життя. Ці слова здавна спантеличували дослідників Біблії. І вони досі спантеличують тих, хто не розуміє, що оскільки теперішній вік присвячений збиранню святого та вибраного класу, то прийдешній вік буде для благословення всього світу через вибрану Церкву. Людські умови, а також умови, що пануватимуть на фізичній землі під час царювання Месії, будуть дуже відрізнятися від нинішніх. Вірш, який ми розглядаємо, вказує на одну з особливостей нового віку – збільшення тривалості життя. Тоді кожен, хто буде дотримуватися законів Царства, зможе прожити щонайменше тисячу років. А якщо він витримає випробування Божественними вимогами, то може бути удостоєний вічного життя. З іншого боку, навмисно непокірні, яких постійно потрібно буде приборкувати й стримувати, будуть відтяті після закінчення столітнього випробувального терміну. Навіть тоді вони будуть лише дітьми порівняно з рештою людства.

Чи не так було за днів Адама, перш ніж гріх і розбещеність скоротили середню тривалість людського життя до нинішнього мінімуму? І чи варто дивуватися, що в майбутньому цей стан відновиться? Чи не повинні ми пам’ятати, що прийдешній вік названий “часом відновлення всього” (Дії 3: 19).

За днів батька Адама було звичним, що батько мав першу дитину у віці ста років і більше. Іншими словами, приблизно на столітньому рубежі дитинство закінчувалося і починався період зрілості. З ослабленням людського роду ми отримали багато досвіду, який втиснувся в кілька років; проте всі ми іноді усвідомлюємо, що якби ми дожили до ста літ, то весь минулий досвід був би лише школою підготовки до майбутніх століть зрілості.

Наміри доброзичливих людей застосувати ці пророцтва до нагороди Церкви на небесах не кладуть кінця плутанині. Ніщо в Писанні не дає підстав вважати, що там будуть духовні, небесні вівці та воли, вовки та леви, виноградники та будинки, насадження та будівництво. Ті, хто відкидає ясне біблійне вчення про месіанське правління праведності, взагалі не можуть зрозуміти Біблію. Жоден уривок Старого Завіту не говорить про небесні надії чи обітниці. Лише деякі з них взагалі вчать про небесні речі, і то опосередковано. Наприклад, у старозавітних образах одяг Первосвященника, славний і красивий, символізує, як ми віримо, небесну велич, почесті й славу Месії в період Його царювання.

Подібним чином, Божа обітниця, дана Авраамові, стверджує, що Його насіння, Його потомство, буде як зорі на небі і як пісок на березі моря. Ніщо в цьому твердженні не вчить конче про небесний стан або умови. Лише за допомогою Нового Завіту та роз’яснення Святого Письма ми можемо побачити, що виразно йдеться про два насіння Авраама, причому зорі опосередковано вказують на духовне насіння, а пісок на березі моря – на природне насіння Авраама, як сказано: “Отцем багатьох народів Я поставив тебе, перед Богом”. Отже, духовне насіння Авраама зараз розвивається. З його завершенням цей вік [OV128] закінчиться, і природне насіння Авраама повернеться до особливої милості і стане провідним народом світу під керівництвом і управлінням духовного й невидимого, але всемогутнього Царства Месії. Благословення через природний Ізраїль поступово пошириться на кожен народ, і відчиняться двері, через які всі народи зможуть увійти і стати частиною насіння Авраама, а отже, прийти до згоди з Царством Месії. Той, хто відмовиться від цього великого привілею та благословення Царства Месії, буде знищений з-поміж людей Другою Смертю. Отже, до кінця правління праведності Месії не тільки всі охочі та слухняні будуть підняті до досконалості людської природи, але й усі вони, з кожного народу, стануть насінням Авраама. А земля, їхня вічна спадщина, буде врятована від прокляття й відтепер назавжди стане Божим Раєм – відновленим Едемом.

СТОЛІТНІ ДІТИ

Столітніх людей у наш час небагато, і вони аж ніяк не схожі на дітей. Зазвичай вони зморшкуваті та виснажені. Однак ми повинні пам’ятати, що в Біблії записано, що деякі з перших представників роду Адама прожили дев’ятсот років, або, точніше, їм знадобилося більше дев’ятисот років, щоб повністю підпасти під вирок, винесений грішникам. “Тому то, як через одного чоловіка ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла й смерть у всіх людей через те, що всі згрішили” (Рим. 5: 12). Поступово, а особливо після потопу, коли відбулася велика зміна в нашій космогонії, тривалість життя людини зменшилася, а психічні, моральні та фізичні недуги збільшилися. На підтвердження цього і, відповідно, всупереч теорії еволюції, ми бачимо, що древні люди були міцніші за нас як розумово, так і фізично, адже вони без шкоди для себе одружувалися з рідними та двоюрідними, тоді як сьогодні розумова слабкість людського роду така, що один зі ста п’ятдесяти дорослих перебуває в притулку для божевільних, а шлюби між братами й сестрами заборонені, і навіть шлюби між троюрідними братами й сестрами не схвалюються і вважаються відповідальними за посилення хвороб розуму.

Отже, ми бачимо, що наш текст, який описує Царство Месії, лише пояснює, що благословення реституції відновлять людство від наслідків гріхопадіння, так що воно буде таким, яким було за днів Адама, – що повна людська праведність, зрілість, буде досягнута через століття, і що людина, яка помре тоді, буде вмирати в дитинстві порівняно з рештою роду. Далі є запевнення, що ніхто не помре навіть у віці ста літ, за винятком злісних грішників, які, відмовившись підкоритися законам Царства Месії, будуть відтяті від життя як недостойні подальшої милості великого Відкупителя – Месії, – всі діяння Якого представлятимуть Божественну Справедливість, Мудрість, Любов і Силу.

РОКИ ЛЮДИНИ ЯК РОКИ ДЕРЕВА

Писання говорить нам, що в Царстві Месії дні людини будуть як дні дерева. Вважається, що деякі дерева живуть щонайменше тисячу років. І таким є Боже передбачення для кожної людини, для кожного члена людської сім’ї після того, як Бог завершить справу цього Євангельського віку, – вибере духовне насіння Авраама, зображене священниками й левитами, “Церкву первороджених, на небі написаних”.

Царство Месії пануватиме на землі тисячу років, щоб благословити Адама і всіх його нащадків, щоб підняти їх з гріха, деградації та смерті. Ці впливи підняття почнуться одразу після великого часу утиску, яким буде запроваджене Царство. Суди Господа будуть по всій землі, і мешканці світу навчатимуться праведності. Ніхто більше не потребуватиме казати своєму ближньому чи братові: “Пізнайте Господа! Бо всі будуть знати Його, від малого їхнього й аж до великого їхнього”, бо “земля буде повна пізнання Господнього” (Іс. 11: 9).

Той, хто через послух законам Царства скористається з благословенних привілеїв реституції (Дії 3: 19-21), не тільки отримає допомогу в подоланні розумової, моральної та фізичної недосконалості, [OV129] крок за кроком наближаючись до досконалості, але й, доки він робитиме поступ, зможе жити до кінця цієї благословенної тисячі років. Якби ми ніколи не бачили дерев, якби наш власний досвід був пов’язаний з рослинами, які гинуть протягом року, нам було б важко повірити комусь, хто казав би, що він бачив дерева, вік яких сягає кількох століть. Таке твердження здалося б нам таким же нерозумним, як і те, що людство може жити тисячу років або вічно.

Хіба ми не бачили дітей, які виглядають старими і зморшкуватими, хоча вони ще тільки в підлітковому віці? І хіба ми не бачили інших бадьорих, свіжих і порівняно молодих у шістдесят і сімдесят років? Запевнімо себе, що кожна добра обітниця Святого Письма неодмінно виконається. Жодна йота чи титла Божественної обітниці не промине. Тоді неодмінно справдиться: коли Царство Месії повністю візьме під свій контроль земні справи, людина, яка помре у віці ста років, помре у віці немовляти, тому що, згідно з Божественним задумом, послух з її боку дозволить їй жити до самого кінця Тисячоліття.

ВСЯКА НЕПРАВДА – ГРІХ

У даний час Бог “не зважає” (WTB) на велику частину лиходійства, що у світі. Він не втручається. Але, звичайно, кожна провина природно несе зі собою більший чи менший розбещуючий вплив на розум і тіло порушника. Совість – найніжніший і найважливіший елемент нашої людської природи. Хто її порушує, хто її ранить тією чи іншою мірою, той відповідно буде ущемлений у майбутньому, і йому буде важче поступово піднятися зі своєї деградації і слабкостей, навіть з усілякою поміччю, яка буде тоді доступна. Таким чином сповниться Писання: “Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне!”. Коли все людство буде відкуплене, ніщо з минулого не буде закидатися нікому в книгах Божественної Справедливості. Великий “Первосвященник” Своїми кращими жертвами повністю задовольнить вимоги Справедливості, але слабкості, розумові, моральні та фізичні, які є наслідком більш-менш свідомого й навмисного гріха, все ще повинні враховуватись, і тому кожне пусте слово й кожна пуста думка, кожна пуста й порочна дія теперішнього часу, залишаючи свій відбиток на характері людей, передбачає відповідні труднощі з їхнього боку в той славний день, коли вони отримають свою нагоду.

Бог пропонує дати через правління Месії можливість людям-грішникам повернутися до згоди з Творцем. Але вони повинні показати своє прагнення до згоди з Ним, відгукнувшись на благословенні умови, які Він забезпечить через правління Месії. Кожне зусилля, спрямоване на праведність, отримає свою нагороду, як і було обіцяно. Тисяча років, призначена для цього Божественною Мудрістю, буде цілком достатньою. Земля та її мешканці будуть настільки досконалими, що ми не в змозі їх описати чи навіть повністю уявити, адже ми ніколи не знали ні безгрішного Едему, ні безгрішної людської істоти.

З нашого тексту випливає, що великий Месія протягом усього періоду Свого правління не буде зволікати з тими, хто не оцінить належним чином нагод, які відкриються перед ними, коли вони повністю зіткнуться з ними й чітко зрозуміють умови Божественної благодаті. Але сто років – це досить значний період випробування, і, безсумнівно, кожен розсудливий розум погодиться, що така довга затримка у виконанні повного покарання за гріх, Другої Смерті, свідчитиме про крайню межу обґрунтованого милосердя.

ТРІУМФ ЦЕРКВИ КОРОТШИЙ

Церква, випробування якої триває в цьому Євангельському віці, отримує індивідуально набагато коротший випробувальний термін, ніж, як проголошує наш текст, буде надано людству в майбутньому. Очікується, що святий Божий народ повинен розвинути характер і утвердити себе перед Богом як “переможці” протягом дуже короткого відрізку життя. І це ще не все. Від них вимагається “ходити вірою, а не видінням”. Вони мають лише Слово Бога, яке свідчить про Його Справедливість, Любов та благодатні плани, тоді як у наступному віці світ матиме дійсність замість обітниці – ходитиме “видінням”.

“І з’явиться  [OV130] слава Господня, і разом побачить її кожне тіло” (Іс. 40: 5). Світ під час правління Месії матиме привілей ходити дорогою святості, з якої буде зібрано все каміння спотикання. Натомість переможці класу Церкви повинні йти вузькою дорогою, крутою, неширокою, нерівною й обставленою пастками противника. “Відомі бо нам його задуми” (2 Кор. 2: 11).

Ми не повинні забувати, однак, що ці відмінності між Церквою і світом повністю компенсуються відмінностями у нагороді. Переможці з Церкви будуть нагороджені славою, честю, безсмертям, “Божественною природою” і стануть співспадкоємцями в Царстві як члени великого Месії. Світ не матиме такої зміни природи від людської до духовної, але земна природа буде відновлена, вдосконалена в них, якщо вони будуть слухняні, і вони зможуть насолоджуватися земним Едемом. Воістину Божі дороги рівні. “Боже Вседержителю, ... справедливі й правдиві дороги Твої, о Царю святих! Хто Тебе, Господи, не побоїться, та Ймення Твого не прославить? ... бо з’явилися суди Твої” (Об. 15: 4).

ОСТАННЄ ВИПРОБУВАННЯ ЛЮДСТВА

Випробування Церкви відбувається в теперішньому житті. І питання щодо кожного її члена, чи він заслуговує чи ні на вічне життя на духовному рівні на всі часи, вирішується при смерті. Не так з людством в цілому. Як ми щойно бачили, одні можуть прожити лише сотню років, а потім бути відтятими Другою Смертю, визнаними негідними подальшої можливості. Інші, скориставшись привілеями і проявляючи слухняність законам Царства, можуть дожити до самого кінця тисячі років і бути визнані негідними вічного життя. Інші ж можуть настільки повно оцінити Божественну Мудрість, Справедливість, Любов і Силу і стати настільки слухняними їм, що Богу буде до вподоби дарувати їм вічне життя. Їхні дні – їхнє життя – будуть набагато довшими, ніж дні дерева.

Світ людей наприкінці правління праведності Месії знову досягне тієї досконалості, яку первісно мав батько Адам. Як і він, вони перебуватимуть в Едемі, який тоді стане всесвітнім. Ці досконалі людські істоти повинні будуть пройти випробування – продемонструвати, довести свою абсолютну вірність Богові та Його праведним законам, як Адам був випробуваний, проекзаменований, перевірений в Едемі. Як Адамові було обіцяно вічне життя, якщо його випробування доведе його вірність своєму Творцеві, так і його відновлений рід матиме перед собою пропозицію вічного життя, якщо задовільно проявить свою слухняність.

Зовні, звичайно, весь світ буде слухняним протягом усієї тисячі років, тому що панування праведності буде настільки абсолютним, що кожний добрий учинок матиме нагороду, а кожний поганий – покарання. І з такою визначеністю і зі смертю грішника в сто років весь світ швидко прийде до стану повного послуху Божественним вимогам. Сказано: “Схилиться кожне коліно передо Мною [Месією], і визнає Бога кожен язик”. Мабуть, немає жодної причини, чому світ мав би мати подальші випробування на вірність. Але Бог шукає правди у нутрі, у серці, а також у зовнішньому житті. Коли Месія, досягнувши мети Свого правління праведності, передасть досконалий світ від Свого управління Милосердя в управління Справедливості Отця (1 Кор. 15: 25-28), останнє не дасть вічного життя удосконаленим людям, але піддасть їх випробуванню, яке повністю визначить їхню вірність чи невірність у серці. Ніхто, крім тих, хто витримає це велике випробування, не буде допущений до вічного життя. Усі інші помруть Другою Смертю.

САТАНА ЗВІЛЬНЕНИЙ З В’ЯЗНИЦІ

Нам не повідомляється про подробиці випробування, яке буде застосоване до людства. Нам лише образно сказано, що сатана, гріх і все, що він уособлює, будуть звільнені на короткий час у кінці правління Месії (Об. 20: 7-10). Світ, повний досконалого людства (як пісок на морському березі), буде підданий випробуванню. Але скільки або яка частка з нього виявиться вірною, а яка – невірною, ми не знаємо.

Все, що ми знаємо на цю тему, і все, що нам необхідно знати, це те, що [OV131] суд буде ретельним і справедливим, і що всі визнані вірними матимуть вічне життя, а всі визнані невірними будуть зараховані до послідовників сатани і разом з ним знищені Другою Смертю. Випробування, яке застосує Бог, буде настільки допитливим, настільки ретельним, що, хоча Його створіння далі будуть вільними морально, Він може гарантувати, що відтепер “не буде вже смерті, ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося”.

Отже, Бог має славні перспективи для невибраних – перспективи, в яких Справедливість, Мудрість, Любов і Сила, повністю скоординовані, рясно виявляться, і всі племена землі отримають благословення. І якщо вдається оцінити ці великі благословення для невибраних, то наскільки більше ті, чиї очі й вуха відкриті, в змозі оцінити довжину і ширину, висоту і глибину Божої Любові та Його пропозицію слави, честі й безсмертя для Його вибраної Церкви? До всіх таких звертаємось з апостольським закликом: “Намагаймось учинити своє покликання та вибрання певними, так проходячи життєвий шлях, щоб стати гідними здобути вінець життя у співспадкоємстві з нашим Відкупителем, Месією, у Його славному Царстві”.

НАГОРОДА – ЖИТТЯ; ПОКАРАННЯ – СМЕРТЬ

Жодного слова не сказано про те, що столітній грішник буде відправлений на вічні муки, так само як в Біблії немає жодного слова про те, що Адам або його діти були засуджені на вічні муки. Вирок, винесений Адамові, який його рід розділив по спадковості, був смертним вироком. Це справедливе, але жахливе покарання спричинило хаос у нашому роді – хвороби, горе, біль, вмирання, смерть.

Боже милосердя забезпечило відкуплення Адама та його роду через Його Сина, Який помер, Справедливий за несправедливих. Смерть Ісуса – це ціна, яка врешті-решт забезпечить звільнення Адама і всіх його нащадків від смертного вироку й дасть їм привілеї воскресіння, надані правлінням Царства Месії.

Але кожен, хто був просвічений і приведений до ясного пізнання Бога й можливостей, наданих для його спасіння від гріха й смерті, несе більшу відповідальність за те, як він приймає або відкидає “дар Божий, вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім”. Як свідомий, обізнаний грішник у Церкві тепер є засуджений на Другу Смерть (Євр. 6: 6; 10: 28-31), так само, як говорить наш текст, буде з масами людства впродовж Тисячолітнього віку. Якщо вони свідомо відкинуть поєднання з Богом, то помруть Другою Смертю. Бог передбачив відкуплення й повернення з першої смерті, але запевняє нас, що Друга Смерть буде вічною.

СТРАТА УРАЖЕННЯМ СТРУМОМ

Миттєва смерть від ураження струмом буде методом страти таких злісних грішників протягом Тисячоліття, а не повішення чи обезглавлення. Так було в давнину, коли два сини Аарона, порушивши свою спорідненість з Богом і не послухавшись Його, були вражені на смерть. Їх вразив Господній вогонь – удар струмом. Ми можемо бути певні, що немає потреби завдавати таким тортур. Вони втратять все, але не будуть катовані. Іноді Господь застосовує покарання, шмагання, але завжди з метою виправлення. “Він карає... кожного сина, якого приймає”. Він не карає нікого іншого – нікого, для кого надія бути покараним не принесе жодного благословення. Таких Він знищить Другою Смертю.

OV127