“Бо не той юдей, що є ним назовні... але той, що є юдей потаємно, духовно, і обрізання серця...” (Римлян 2: 28, 29).
Ті, хто стверджує, що Церква знаходиться під Новою Угодою, а не під Угодою Авраама, символізованою Саррою, як каже апостол, спантеличені виразним пророцтвом Єремії (31: 31-33). У ньому чітко говориться про те, що постанова Нової Угоди призначена для дому Ізраїлю і дому Юди – десяти поколінь і двох поколінь юдейського народу. У подиві вони відповідають, що вони – юдеї, що всі християни – юдеї, і що пророцтво про Нову Угоду, отже, відноситься до них і доводить, що вона вже встановлена і вони користуються тим, що вона пропонує.
У відповідь ми просимо їх, перш за все, прочитати контекст з 27-го вірша до кінця розділу. Важко уявити собі настільки заплутаний і засліплений розум, який не в змозі бачити, що весь уривок відноситься до юдея – природного Ізраїлю. Тут немає ні найменшого посилання на духовний Ізраїль чи на духовні досвіди.
У відчаї вони цитують текст, наведений на початку цієї статті, на доказ того, що вони – юдеї і тому знаходяться у відносинах Нової Угоди з Богом. Але, як не сумно для них, вони переходять від одного невірного тлумачення до іншого! Якщо вони подивляться на контекст вищенаведеного тексту, то побачать, що він відноситься не до духовного, а до буквального Ізраїлю. Це частина аргументу св. Павла, який показує, що юдей не був виправданий через перебування під Угодою Закону, і що він міг бути виправданий тільки прийнявши Христа як свого Відкупителя від покарання Угоди Закону, викликаного його успадкованою недосконалістю. Зверніть увагу на аргументацію – вірші 17-24.
Кульмінація аргументу апостола знаходиться в наступному розділі (3: 9, 10) в словах: “То що ж? Маємо [ми, юдеї] перевагу [над поганами]? Анітрохи! Бо ж ми перед тим довели, що юдеї й геллени усі під гріхом [осудом], як написано: Нема праведного ані одного”. Дивіться подальший аргумент у віршах 19-29.
Св. Павло постійно доводив, що поганам не обов’язково ставати юдеями, щоб стати християнами, але що юдей повинен стати мертвим для Закону, а поганин – мертвим для гріха, щоб обидва стали одним у Христі Ісусі – християнами.
Поставмо цим збитим з пантелику братам кілька простих запитань, щоб вони і ми могли знати, де вони знаходяться у своєму запитанні, що вони – духовні юдеї.
Чи своє твердження, що вони є юдеями, вони роблять як “Нові Створіння в Христі”? “Так”, – відповідають вони. Тоді ми відповідаємо словами апостола: “Нема юдея, ні грека” у Христі. Крім того, Нова Угода пропонує реституцію і стосується тих, чиї кам’яні серця повинні бути змінені на серця з плоті. Де ж тут духовна обітниця для юдея? Нова Угода [Закону] засудить кожну недосконалу особу, як засуджувала Стара Угода. “Ви бо не під Законом [Угодою Закону], а під благодаттю” (Рим. 6: 14).
“Ах, так – відповідають вони, – ми помилилися, заявивши, що ми – юдеї і перебуваємо під Новою Угодою як «Нові Створіння». Ми змінимо цю відповідь і скажемо, що як юдеї ми були виправдані під Новою Угодою, а потім стали «Новими Створіннями» і членами Христа під Авраамовою Угодою”.
Ви тільки посилюєте поганий аргумент, ще більше заплутуючи Писання. Буквальний юдей міг звільнитися від осуду Старої Угоди Закону тільки відмовившись від неї – померши для неї і ставши живим для Бога як член Христа. Яка користь для поганина в тому, щоб потрапити під іншу Угоду Закону, нову чи стару? Звичайно, ніякої!
Христос є Посередником Нової Угоди [Закону], щоб привести якомога більше з роду Адама назад до повної гармонії з Богом. Під час Євангельського віку Він закладає основу для Своєї великої праці, спершу чинячи задоволення за їхні гріхи. Невдовзі позаобразний День Примирення закінчиться, і буде учинено задоволення за гріхи світу. Після цього світ буде переданий Йому, і почнеться Його посередницьке царювання.
Його посередництво буде не для кожної особи окремо, а для світу в цілому. Він буде царювати, тобто посередничати протягом тисячі років, і тільки після їх закінчення передасть Отцю – Справедливості – тих, кого Йому вдасться підняти зі стану гріха і смерті. Протягом усього часу Його посередництва світ не матиме прямих відносин з Отцем, а тільки з Посередником Нової Угоди.
Натомість Церква цього віку є виправдана і прийнята вірою, як був Авраам, спираючись на “кров Христа”. Тоді, після посвячення бути “мертвими з Ним”, такі особи відразу вступають у відносини з Богом як “члени Тіла Христового”. Дяка Богу за нашу частку благословень під Авраамовою Угодою і за нашого славного Відкупителя-Заступника! І слава Богу за прийдешнє благословення світу під владою Відкупителя-Посередника!