“І ПОВИХОДЯТЬ: ТІ, ЩО ЧИНИЛИ ДОБРО, У ВОСКРЕСІННЯ ЖИТТЯ, А ТІ, ХТО ЧИНИВ ЗЛО, У ВОСКРЕСІННЯ ОСУДЖЕННЯ”
ІВАНА 5: 29 (Деркач)

Наш вірш був одним із тих, яким лякали інших, показуючи своє неуцтво і підштовхуючи до ірраціонального та богохульного погляду на характер та план Творця. Дякувати Богу, на світанку Тисячолітнього ранку, який приносить нам з усіх боків матеріальні благословення, очі нашого розуміння поступово починають бачити велич божественного задуму для нашого роду, і ми починаємо усвідомлювати ті самі дорогоцінні правди, які надихали апостолів та ранню Церкву, але які, на жаль, були поховані під неуцтвом та забобонами “середньовіччя”.
Навіть побіжний погляд на наш вірш свідчить про його невдалий переклад. Він говорить про воскресіння життя і воскресіння осудження. Хіба життя було мертвим, щоб потребувати воскресіння? Чи осудження є річчю, яка померла і також потребує воскресіння? Який зміст міститься в такому перекладі? Такий переклад беззмістовний! В цьому вірші немає жодної передумови для використання слова “осудження”. В ньому грецьке слово “krisis” неправильно перекладено на “осудження” – всупереч тому, як є в грецькій мові і як ця форма перекладена в інших місцях. Слово “krisis” знаходимо ще чотири рази в цьому ж розділі, і його правильно перекладено як “суд”. Наприклад, в наступному вірші наш Господь вживає те саме слово, кажучи: “Суд [krisis] Мій справедливий”, а не “осудження Моє справедливе”. Чому перекладач переклав його на “осудження”, незрозуміло, хіба що припустити, що він вважав, що краще розуміє бачення Господом даної речі і може краще пояснити, ніж Він. Такий шлях завжди помилковий.
Розум перекладача заповнив туман “середньовіччя”. На його думку суд кожної людини є в минулому, коли вона помирає, і тому Господь, мабуть, зробив помилку, коли сказав, що вона вийде на воскресіння суду. Бачимо намагання допомогти Господу викласти справи на основі власного розуміння Його плану. Для нас єдино безпечним буде триматися міцно Господнього Слова.

ЦЕЙ ВІРШ В ІНШОМУ ПЕРЕКЛАДІ (REVISED VERSION)

У виправленому перекладі Нового Завіту (Revised Version) ви знайдете кращий переклад, де “krisis” перекладено як “суд”, а не “осудження”. Однак навіть цьому перекладу важко справитися з фальшивою думкою, коли мова йде про воскресіння життя і воскресіння суду. Властивим перекладом цього вірша було би: “Ті, що чинили добро, на життя-воскресіння, а котрі зло чинили, на суд-воскресіння”. Нехай в нікого не виникне враження, буцімто ми, чинячи рішучий опір вченню про вічні муки, віримо, що Святе Письмо навчає, що немає жодного покарання за гріх. Зовсім навпаки, ми навчаємо згідно з Біблією, що Господь дасть справедливу відплату кожній людській душі, яка чинить зло: ті, які грішать проти більшого світла, отримають багато різок, тоді як ті, які чинять зло і грішать проти меншого світла, отримають відповідно менше різок, тобто менше покарання.
Було би помилкою припускати, що жахливі учення, яких нас навчали, притягли людей до праведності. Освячує і притягує до Бога правда, а не облуда. Для прикладу: в Атланті, Джорджія, до мене підійшов чоловік, якого я ніколи не бачив досі, і сказав: “Хочу сказати тобі, пасторе Рассел, що я новак; що я віддав своє серце Богу; що я ненавиджу гріхи, які робив свого часу. До цієї зміни причетне твоє викладення Святого Письма. Я був дуже, дуже поганою людиною, торгував спиртним. Я робив усілякі гріхи. На основі незнання мною справжнього вчення Божого Слова я вважав, що моє вічне майбутнє вже вирішене; що Бог ніколи не рахуватиметься зі мною; що я проведу вічність у муках. Я вирішив, що заслуговую на все те, що може зі мною статися, і котився від злого до ще гіршого, аж доки твої слова не показали мені справжню відплату за гріх, справжні різки, справжнє покарання, яке кожен злочинець отримає згідно з Писаннями. Тепер, по Божій благодаті, я постараюся провести решту мого життя в намаганні збудувати свій характер і буду довіряти Його благодаті для допомоги. Маючи краще знання про характер мого Творця, я можу славити Його за благословення, милості і прощення, які Він мені обіцяв”.
У Колумбус, штат Огайо, у в’язниці є дванадцять читачів журналу “Zion’s Watch Tower”, які щиро намагаються проявляти дух Христа після того, як краще дізналися про Господній шлях. Вони ведуть місіонерську працю серед інших в’язнів. Коли вони потрапили до в’язниці як злочинці, то мали загальноприйняте переконання, що карою за гріх є вічні муки, хоча це не стримувало їх від гріха. Любов до Бога та Божої справедливості, яка виникає з правильного бачення Його Слова, змінює серце і перемінює життя там, де неправда не може цього зробити. Йдучи вулицею, послухайте як люди проклинають один одного, посилаючи на вічні муки, і погодьтесь, що, мабуть, саме віра в це облудне вчення привела їх до теперішнього стану розуму та богохульства. Зверніть увагу, що майже кожний страчений убивця признався, що його виховували під впливом вчення про вічні муки і що він цілковито в нього вірив, однак таке лихо не перешкоджало йому бути злочинцем. З іншого боку зауважте перетворюючий вплив правди на серце, характер і життя тих, хто прийняв її в добре і порядне серце. Пам’ятаймо, тим не менше, що, згідно зі Святим Письмом, серце повинно бути у відповідному стані перед прийняттям правди і засвоєнням її, бо, як стверджує Писання: “Цього не зрозуміють усі несправедливі” (Дан. 12: 10).

“ТІ, ЩО ЧИНИЛИ ДОБРО, НА ЖИТТЯ-ВОСКРЕСІННЯ”

Наш вірш ділить людство на два класи: добрих і злих. Схожим чином апостол пише про “воскресіння праведних і неправедних” (Дії 24: 15). Про те, що ані Господь, ані апостол не натякають, що хтось з людства є добрий, досконалий в абсолютному значенні, яскраво свідчить загальна спрямованість Святого Письма, яке запевняє нас у різній формі, що весь рід є в стані гріхопадіння, що “нема праведного ані одного” (Рим. 3: 10). “Добрими” за словами Господа, “праведними” за словами апостола є ті, хто виправданий в Божих очах через віру, виправданий від гріха, чий гріх закритий і не ставиться за провину, бо вони прийняли божественну постанову і намагаються йти Господнім шляхом. Апостол пояснює це в іншому місці, говорячи: “Щоб виконалось виправдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за духом” (Рим. 8: 4). Вони не здатні ходити за духом Божого Закону, бо внаслідок гріхопадіння мають успадковані вади, та оскільки ці вади закриті завдяки Божій благодаті в Христі, вони намагаються якомога краще ходити за духом Божого Закону, тому вважається, що вони немовби ходять за духом цього Закону.
Можемо дещо сказати на захист згаданих тут осіб, які чинять зло. Багато хто з них є язичниками, які не знають Бога, очі розуміння яких ніколи не були відчинені на знання про благодать Бога в Христі і про надію, яка є перед ними – надію вічного життя через дорогоцінну кров. Багато хто з цього класу, навіть у цивілізованих землях, міг би щось сказати на свою користь: що, наприклад, почуте ними про Бога та Відкупителя зовсім не було доброю вісткою великої радості для всіх людей, а радше чимось зовсім іншим – поганою вісткою великого нещастя для всіх людей. Тим самим, вони були зведені плутаниною, яка в цих речах панує у всіх віросповіданнях християнства, як про це говорить Господь через пророка: “Страх їхній до Мене – заучена заповідь людська” (Іс. 19: 13).
Більше того, весь людський рід розумово, морально та фізично ослаблений гріхопадінням, і тільки Бог знає, як правильно відноситись до тих умов, які впливають на різних членів нашого роду. Саме тому Він застерігає нас, щоб ми не виносили остаточного присуду один одному: “Тому не судіть передчасно нічого” (1 Кор. 4: 5).

ВОСКРЕСІННЯ ОСУДЖЕННЯ

Чому перекладач зробив таку помилку, надавши жахливого тлумачення слову “krisis”, важко зрозуміти. Грецьке слово, перекладене тут як “осудження”, це “krisis”, і чи хтось є знавцем грецької мови, чи ні, всім відомо значення слова “krisis”. Наша мова запозичує слова і вирази з усіх мов і з грецької запозичила слово “криза”. Ми часто застосовуємо його, особливо коли говоримо про лихоманку. Лікар, якого питають про стан пацієнта, каже: “На чотирнадцятий або двадцять перший день сподіваємося кризи, і тоді стане зрозуміло, як буде: краще чи гірше”. Це – правильне значення слова “krisis”, і таким є його значення в нашому вірші. “Krisis”, суд неправедних, настане в той час, коли вони встануть з мертвих у той день, у Тисячолітній день.
Тут потрібне пояснення, адже більшість людей, мабуть, не бачить різниці між пробудженням (виходом з гробу) і воскресінням. Зверніть пильну увагу на сказане в нашому вірші: що ті, хто чинив зло, вийдуть на (для того щоб мати) воскресіння через суди. Вийти не означає воскреснути, а лише отримати пробудження, як це було з Лазарем та іншими в давнину. Вони не воскресли в біблійному значенні слова, не були приведені до повної досконалості життя, не були підняті повністю зі смерті. Натомість Святе Письмо не раз запевняє нас, що Ісус мав “перший воскреснути з мертвих” (Дії 26: 23), що Він був “початок, первороджений з мертвих” (Кол. 1: 18).
Ті, про кого сказано, що вони чинили зло, тобто не досягли божественного критерію, щоб заслуговувати на життя-воскресіння, включатимуть багатьох вишуканих, благородних чоловіків та жінок (як, наприклад, Конфуцій), які ніколи не чули про єдине Ім’я, через яке ми повинні спастися. Також між ними будуть деградовані характери, які ніколи досі не скористалися зі славної нагоди, даної завдяки великій жертві поєднання за гріх. Річ у тому, що не всі вони вийдуть в той самий час. Пробудження світу під час Тисячолітнього віку буде поступовим, у зворотному порядку до того, як люди йшли до сну смерті. Іншими словами, Адам та його сучасники, очевидно, будуть серед останніх з людства, хто отримає пробудження. Також не подумайте, що хтось із них буде пробуджений раніше, ніж знання про Господа буде запроваджене між живими.

ВОСКРЕСІННЯ ЧЕРЕЗ СУДИ

Але нас особливо цікавить воскресіння, яке стане привілеєм, нагодою, для тих, хто буде виведений з гробу голосом і покликом, владою і силою, нашого Господа. Бачимо відмінність між воскресінням, обіцяним їм, і обітницею для тих, хто здобув божественне схвалення. Вони повинні мати воскресіння через суд. Що це означає? Зауважмо спочатку значення слова “воскресіння”, грецького “anastasis”. Воно означає “підняття знову”, тобто показує, що річ, раз піднята, була опущена вниз, а потім знову піднята до рівня, на якому була спочатку, і навіть вище. Застосовуючи це до людського роду, бачимо, що Адам був створений досконалим, на образ Бога; що внаслідок неслухняності він потрапив під божественний осуд і опустився з цього високого становища в гріх, деградацію, смерть, розумову, моральну і фізичну дряхлість і вади, які ведуть до абсолютного знищення. Таким було його покарання, і від такого знищення він отримав спасіння через велику Христову жертву поєднання. Завдяки цьому відкупленню він не тільки має бути пробуджений з гробу в сприятливих умовах Тисячолітнього віку, коли сатана та усе зло будуть обмежені, а знання про Господа наповнить і освітить цілу землю, але й матиме можливість повернутися назад до всього втраченого на початку.
Якщо уявити себе на місці Адама, то не важко побачити, що він, потрапивши під вирок “смертю помреш”, втратив образ і подобу Бога (розумовим, моральним і всіляким іншим чином), і що для нього бути піднятим знову до того, чим він був перед тим, означатиме чудове благословення реституції, відновлення. Дякувати Богу! Ми будемо раді бачити, як Адам повернеться до всього втраченого. Більше того, хоча його діти, як стверджує Писання, народилися в гріху та були зачаті в беззаконні і ніколи не перебували на таких висотах досконалості життя, як він, однак вони зараховані з ним у його вироку і зараховані також з ним у відкупленні, вчиненому Ісусом. Тому грядуще підняття до всього, що втратив батько Адам, приведе не тільки Його самого, але й усіх охочих та слухняних з-посеред його дітей до первісної досконалості. Хто відмовиться повертатися в сприятливих умовах і при ясному знанні Тисячолітнього дня, той помре смертю, але не з причини Адама, ані Адамової смерті, а з власної вини, і ця смерть за власні гріхи у Святому Письмі названа Другою Смертю.

СУДИ ТОГО ДНЯ

Наш вірш говорить, що це воскресіння буде через суди, і ми хочемо зрозуміти, що це означає. На допомогу приходить апостол, кажучи про Тисячолітній вік: “Бог... настановив [тисячолітній] день, коли він буде судити світ по справедливості”. При цьому Церква також буде суддями: “Хіба не знаєте, що святі будуть світ судити?” (1 Кор. 6: 2). Отже, бачимо, що суд світу є відмінним від суду святих. Те, що суд святих відбувається в Євангельському віці, є очевидним, і коли святі перейдуть суд і будуть гідними життя-воскресіння – коли Мала Черідка буде з Господом як Його наречена і співспадкоємиця на Його престолі та в Його Царстві – прийде черга на суд світу.
Але згаданий суд не є тим судом, про який сказано у Святому Письмі як про суд, що належить до Тисячолітнього віку. Весь світ у Тисячолітньому віці матиме як основу прощення під вимогами Нової Угоди, тоді як віруючі через віру приходять на випробування під час цього Євангельського віку на основі виправдання. Як Господь обминув наші гріхи та беззаконня, так само Він обмине гріхи та беззаконня світу і вже не повертатиметься до них в майбутньому, щоб дати за них відплату. І так як наші минулі погані вчинки далі непокоять нас через зростаючий розлад та виродження нашого смертного тіла, так буде зі світом у плоті, коли він пробудиться по суті в такому ж стані, в якому помер. Люди пожинатимуть наслідки теперішнього життя відповідно до ступеня неморальності. Коли вірші Святого Письма говорять про Тисячолітній вік як про день (вік, епоху) суду світу, вони протиставляють той час теперішньому часу, даючи зрозуміти, що Господь зараз не судить людей. Земний достаток не є проявом божественної милості, а земні негаразди не є доказом божественної немилості. Навпаки, як звертає увагу Святе Письмо, в теперішньому часі “усі, хто хоче жити побожно у Христі Ісусі, будуть переслідувані”, тоді як про злих сказано, що “вилазять їм очі від жиру, бажання їхнього серця збулися” (2 Тим. 3: 12; Пс. 73: 7). Божественні суди ще не відбуваються на землі, але будуть явними скрізь в Тисячолітньому віці.

НА СОРОМ ТА НА ГАНЬБУ (Хом.)

Господь, промовляючи через пророка (Дан. 12: 2), каже про повернення з гробу: що деякі вийдуть “на вічний сором та на ганьбу” (Хом.). Слово “вічний” не є точним перекладом, адже це єврейське слово має на увазі кінець, а не безконечність. Було би краще перекласти “тривалий”. Пробудження тих, які не скористалися відповідним чином з нагод, буде означати для них сором, тому наскільки вони в теперішньому житті опускалися вниз замість підніматися вгору, настільки будуть заслуговувати на осуд і отримають його від усіх доброчинців. Уявімо собі, для прикладу, Нерона, убивцю своєї матері, убивцю багатьох вірних Господніх учнів. Його історія добре знана світу, і його підлість, яку він признавав сам, напевно стане причиною сорому та ганьби.
Однак велика жертва примирення, щоб відкупити людство, охоплює також Нерона, і він повинен мати можливість (нагоду) отримати з неї користь. Якого б світла і знання не був позбавлений Нерон колись, він напевно здобуде його в майбутньому, Тисячолітньому, віці, коли пробудиться в сприятливих умовах, які пануватимуть у той час. І він, дякувати Богу, поступово позбуватиметься свого сорому та ганьби, аж звільниться від нього, якщо погодиться з блаженними умовами того часу. Його чекає важкий шлях за зловживання нагодами в минулому, і сором та ганьба закінчаться або повним прийняттям Божественного благословення реституції до досконалості або повним знищенням у другій смерті, і в цьому показані блаженні праведні суди, які Бог запланував на день Христа.

3HG64