[3HG066]
ЧОМУ ГОСПОДЬ ДОЗВОЛЯЄ ЗЛО?

“Таємниця Господня – з тими, що бояться Його, і заповіта Свого Він відкриває їм” (Псалом 25: 14, Гиж.).

Питанням усіх віків було: чому Всевишній напочатку допустив зло, гріх? І чому такий Всемогутній Правитель, як Він, понад шістдесят століть дозволяв сатані продовжувати своє царювання гріха і смерті? Якщо повністю відкинути поширену небіблійну теорію про чистилище впродовж століть або вічні муки, а взяти до уваги лише випробування, страждання, горе і біль людства в теперішньому житті, то як пояснити допущення цього Всемогутнім Творцем, Який знав кінець від самого початку? Чому Він допускає несправедливість, неправду, головний біль, біль у серці тощо? Чому Він не ставиться до людства милостиво, доброзичливо, з любов’ю, як Батько, як Він ставиться до ангельських Божих синів? Чи справедливо і чи є проявом любові з боку нашого Творця привести на світ мільйони Своїх створінь у цих відверто несприятливих умовах, в яких вони обтяжені слабкостями і гріховністю від самого народження, оточені іншими, такими ж слабкими істотами, і все це при напосіданні сатани і його прислужників – злих духів? Чи справедливо, що ми, таким чином, повинні вести нерівну боротьбу, піддаючись слабкостям, вмиранню і недосконалим умовам через гріх наших перших батьків, а потім, з тієї ж причини, опинитися в небезпеці вічних мук, коли дев’ятсот дев’яносто дев’ять шансів з тисячі проти нас?

Наше питання, безумовно, занадто глибоке для будь-якої людської філософії, і ті, хто відкидає Біблію як Божественно натхненну, можуть так само полишити всі надії на відповідь. Сам Бог, і ніхто інший, може розповісти нам про Свої власні таємниці, чому Він робив те, що робив. Справді, ми читаємо: “Таємниця Господня – з тими, що бояться Його, і заповіта Свого Він відкриває їм” (Пс. 25: 14, Гиж.).

Світло, яке зараз осяває Боже Слово, показує нам, що Божественний задум щодо людства є прогресивним і охоплює Віки та Епохи. Якщо ми це ігноруємо, ми тим самим стаємо сліпі до істинної відповіді на наше запитання. Приймаючи це, нинішні дослідники Біблії мають привілей побачити світло в Божому Слові, щоб глянути на речі з Божественного погляду, щоб зрозуміти “Таємницю [Божу], заховану від віків і поколінь, а тепер виявлену Його святим”, що в прийдешніх Віках усі випробування і труднощі, усі печалі і сльози минулого будуть з лишком компенсовані і виявляться частиною великого Божественного Задуму, який здійсниться на славу Богу і на просвітлення й благословення ангелів і людей.

ОСНОВНИЙ УРОК ДЛЯ ЛЮДИНИ

Перш за все, Бог прагне мати дітей, наділених якістю, схожою на Його власну свободу волі. Тому Він не тільки створив людину досконалою розумом і тілом, але й дав їй волю, здатність вільно обирати той чи інший шлях. Бог передбачив, що надання людині такої свободи волі призведе до спокуси матері Єви і до непослуху батька Адама через його любов до дружини. Адам вважав за краще померти з нею, ніж жити в гармонії з Богом, але без неї, знаючи, що якщо він не послухається, то потрапить під смертний вирок. Хоча Адам і ангели були досконалими, вони не мали досконалого знання про свого Творця, про Його Любов, Його Мудрість, Справедливість, Силу.

Тому Бог, не втручаючись у свободу Адама, допустив, щоб велике лихо смерті прийшло на нього та його рід. Від самого початку Бог продумав увесь План Спасіння і відтоді продовжує його виконувати; і Він повністю здійснить його в кінцевому підсумку через Царство Месії. Великий урок, який врешті-решт дістанеться як ангелам, так і людям, покаже Божественну Мудрість, Справедливість, Любов і Силу, повністю узгоджені між собою. Жодним іншим способом, який ми можемо собі уявити, це велике Об’явлення Божественного характеру не могло бути дане так добре. Однак для того, щоб збагнути цей великий Задум, необхідно, щоб ми строго слідували вченням Писання і повністю уникали безглуздості наших віровчень, вигаданих у Середньовіччі. Ми повинні бачити, що “заплата за гріх” – не вічні муки, не чистилище, а смерть.

Бог допустив це панування гріха і смерті від Адама до Мойсея, навіть не запропонувавши умов урегулювання і миру. Тоді було дано пропозицію ізраїльському народові і нікому іншому. Пропозиція ізраїльської Угоди Закону була такою: “Людина, яка його виконує, буде ним жити”. Бог, звичайно ж, знав, що Ізраїль не може досконало дотримуватися умов цього великого і чудового Закону. Ця пропозиція послужила уроком для цього народу щодо неможливості дотримання людиною досконалого Закону; і той самий урок приходить до нас під час цієї євангельської епохи. Ми бачимо, що те, чого не міг зробити юдей, не можемо зробити і ми; де він зазнав невдачі, зазнаємо невдачі і ми.

Таким чином, через Угоду Закону Бог дав великий урок Ізраїлю і Церкві; і Він, зрештою, навчить того ж самого уроку світ і ангелів, доводячи, що ділами Закону жодна занепала плоть не може повернутися до Божественної милості й утвердитися в ній. Минуло чотири тисячі років від створення людини, а смерть і далі панувала від Мойсея до Христа так само цілковито, як раніше панувала від Адама до Мойсея. Угода Закону не зупинила панування гріха і смерті. Необхідно щось більше, ніж Закон. Божественний Задум вимагає відновлення від гріха і смерті, і Божественний Задум має на меті це відновлення. [3HG067]

Майже дев’ятнадцять століть минуло з часу першого приходу нашого Господа, а панування гріха і смерті продовжується навіть більше, ніж коли-небудь досі. Зростання знань принесло зростання гріха; зростання населення принесло зростання смерті; дотепер світ перебуває в жахливому стані розумового, морального і фізичного занепаду, і дев’яносто тисяч людей ідуть у могилу кожні двадцять чотири години.

Але Лікуючий Засіб вже видно. Він був провіщений пророками, але почав діяти в Ісусі. Його чудесне народження, Його вірність і посвячення аж до смерті, Його нагорода воскресіння і піднесення до правиці Величності на Висоті – все це було необхідним для одужання людини, для повалення цього панування гріха і смерті над нашим родом. Ми бачимо подальший розвиток подій і приготування. Святе Письмо повідомляє, що Божественна мета полягає в тому, щоб мати численного Месію, якого славний Ісус є Головою, а Церква – Тілом.

Ми усвідомлюємо, що Бог протягом майже дев’ятнадцяти століть закликав і притягував особливий клас людства, щоб той становив Його Вибраних, Клас Нареченої, які будуть співспадкоємцями з Його Сином у Царстві Слави, яке остаточно переможе гріх і сатану й визволить охочих та слухняних з-посеред людства на повну свободу Божих дітей, свободу від гріха й смерті, а також до того, щоб насолоджуватись вічним життям і Божественною милістю.

ТЕМНА І ВУЗЬКА СТЕЖКА

Від цього особливого класу вимагається ходити вірою, а не зором, “вузькою дорогою” самозречення і протистояння світові, плоті і противнику, слідами Ісуса. Невігластво, егоїзм, гріх, смерть – все це свідчить про жалюгідні умови у світі і є тією вузькою дорогою, якою має йти цей вибраний клас, щоб продемонструвати свою повну вірність і слухняність Божій волі аж до смерті. Очевидно, що така вузька дорога не могла би існувати, якби не дозвіл Богом гріха. Очевидно також, що цей клас вибраних не міг розвиватися і випробовуватися інакше, як через Божественне допущення гріха. Сама суть розвитку їхнього характеру пов’язана з Божественною обітницею, що “тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре”.

Нашому Небесному Отцеві здалося розсудливим, щоб наш Господь Ісус навчився послуху через страждання і був випробуваний щодо Своєї готовності перетерпіти страждання заради праведності. Як доречно, щоб той самий Отець зробив схожі приготування для всієї Церкви, яку Він приймає з роду Адама, щоб вона стала членами Царського Священства під проводом Ісуса, Первосвященика нашого чину! Ми бачимо таку необхідність не тільки задля наших власних випробувань і повного доказу нашої сердечної вірності Господу, але й бачимо мудрість з боку Бога, що Він таким чином готує священство майбутнього. Священик, як було прийнято в юдеїв, не просто складав жертви, хоча кожен священик обов’язково складав жертви. Особлива місія священицького покоління серед інших поколінь полягала в тому, щоб наставляти, допомагати, зцілювати, навчати. Так і Бог готує Царське Священство для Месіанського віку, щоб благословляти, зцілювати, навчати, піднімати всіх охочих і слухняних.

Царське становище Священства означає, що воно більше не буде класом, який складає жертви, бо всяке жертвування закінчиться. Це буде славний, царський клас, що матиме божественну природу і з нашим Господом Ісусом буде представником Божественної сили. Скільки, на нашу думку, співчуття повинні мати ці Царські Священики, коли їм доведеться судити і карати, зцілювати і допомагати людству? І хіба вони не повинні бути на Божественному рівні слави, “членами Тіла” Месії?

УРОК ГРІХА ДЛЯ ЛЮДСТВА

Людство засвоює великий урок через дозвіл гріха. Нинішній досвід вчить, що “дорога зрадливих – погуба для них”; “заплата за гріх – смерть”; “душа, що грішить, вона помре”. Таким чином, людству показана надзвичайна гріховність гріха. Мало хто отримує користь від цього уроку в теперішньому житті, і це переважно ті, хто покликаний до небесного покликання. Переважна більшість людей вчиться пізнавати лише гріх, зло. Навіть Боже передбачення щодо майбутнього людства заховане від мас. “Бог цього віку засліпив розум [невіруючих], щоб для них не засяяло світло Євангелії слави Христа” (2 Кор. 4: 4).

Але зі світанком Нової Епохи Царства Месії істинне світло пізнання слави Божого характеру засяє скрізь. “Тоді то розплющаться очі сліпим і відчиняться вуха глухим”. Повне благодаті царювання Месії, прояв Божественного милосердя, буде саме для того, щоб підняти цих бідних, занепалих членів нашого роду – людські маси. Протягом тисячолітнього Царства Месії весь світ матиме повну можливість дізнатися про велику бажаність праведності, так як тепер, протягом кількох років, він має можливість дізнатись про небажаність гріха.

Які чудові уроки стосовно добра і зла засвоїть людство до кінця Посередницького царювання! Потім настане його остаточне випробування. Що ж оберуть люди після повного пізнання добра і зла? Бог закликає всіх обрати правильні речі і нагороду за них – вічне життя. Проте Він не буде примушувати. Він дозволить кожній особі зробити свій вибір, намітити свій власний шлях у згоді чи всупереч Божественним порядкам. Однак ті, хто здобуде любов до праведності і ненависть до беззаконня, будуть визнані гідними місця в славному Царстві Месії.

УРОК АНГЕЛАМ

Божі стосунки з людством є великим наочним уроком для ангелів, які розуміють непохитність Божественної Справедливості – декрету Бога. “Вмираючи, помреш” незмінно виконується на Адамі та його роді протягом шести тисяч років. Вони також усвідомлюють Божу Любов, що перевершує усіляке розуміння. Вони усвідомлюють Божественне влаштування, що Божий Син повинен був померти, Справедливий за несправедливих, щоб повернути людство до повної гармонії з Творцем. Вони бачать широту Божественного характеру, що проявилася у великій нагороді, даній [3НG068] нашому Господу Ісусу Христу за Його послух волі Отця до самої смерті, – звеличенню до божественної природи, честі та безсмертя.

Ще більший прояв Божественної доброти вони вбачають у Божому запрошенні Церкві стати співспадкоємцями Христа в Його славі, честі та безсмерті на умовах послуху і прямування слідами Учителя в міру своїх можливостей. Хто міг мріяти про таку “Любов величну Божу”, яка зробила крок, щоб не тільки відкупити людський рід, але й запросити деяких його членів до цих надзвичайно великих і дорогоцінних речей, які Бог зберіг для “тих, хто любить Його”!

Далі світ отримає Божественну милість, яка, за задумом Отця, прийде через Ісуса до Адама і кожного члена його роду, яким би деградованим і злиденним він не був і, як би він не впав. Викупна кров була пролита, “Праведного за неправедних”, за гріхи всього світу.

БОЖЕСТВЕННА СИЛА І МУДРІСТЬ

Хоча Божественна сила проявляється в усьому царстві природи і творіння, ще більша Божественна сила проявилася у воскресінні нашого Господа Ісуса з мертвих, коли Він був мертвий три дні. Але навіть сила, проявлена у воскресінні нашого Господа, здається малою в порівнянні з подальшими ділами воскресіння, які, як запевняє нас Святе Письмо, гарантує смерть нашого дорогого Господа. Ще більш чудесним буде воскресіння Церкви до слави, честі та безсмертя, після того, як багато з неї століттями перебували у владі смерті.

Ще більш приголомшливою є праця воскресіння, яку Бог пропонує для світу людства. Мільярди людей прокинуться і повернуться до того самого стану, в якому вони раніше перебували, проте це буде стан недосконалості, з якого вони будуть поступово звільнені і піднесені Месією. Ця праця воскресіння для світу, яка буде поступово здійснюватися протягом цієї тисячі років, буде виконана силою Отця, через Месію, Посередника Нової Угоди. Це буде безперервне чудо пробудження і піднесення роду.

БОЖЕСТВЕННА МУДРІСТЬ, ЯКУ ЩЕ НАЛЕЖИТЬ ПОБАЧИТИ

Лише наприкінці царювання Месії і повного піднесення з гріха і смерті всього Адамового роду, який захоче повернутися до Божественної милості, Божа Мудрість проявиться у своєму повному, яскравому світлі. Вже зараз дехто може бачити (частково, невиразно) дещо з Божої мудрості, але більшість все ще запитує: “Чому дозволено зло?”. Вони ще не побачили Божественної мудрості у зв’язку з допущенням зла. Врешті-решт вона стане видимою як для святих, так і для ангелів і світу людства. Добре каже Об’явитель:

“Хто Тебе, Господи, не побоїться, та Ймення Твого не прославить!” “Бо народи всі прийдуть та вклоняться перед Тобою!” (Об. 15: 4). Як зараз “оповіщує день дневі слово, а ніч ночі показує думку без мови й без слів, не чутний їхній голос” – голос Природи, що прославляє свого Бога, – так, врешті-решт, “кожне створіння, що воно на небі, і на землі, і під землею... говоритиме: Тому, Хто сидить на престолі, і Агнцеві благословення, і честь, і слава, і сила на вічні віки”. Усе це буде результатом Божого дозволу на гріх, дозволу на панування зла, гріха, смерті. Ключ знаходиться в Плані Віків, який показує працю, яку має виконати кожен Вік, а також велике остаточне повалення зла.

3HG066