[301]
РОЗДІЛ  ІХ

БОГ ТВІЙ ЦАРЮЄ!

Сукупність пророчих доказів, які вказують на присутність Еммануїла і на те, що Його Царство знаходиться в процесі встановлення.

“Які гарні на горах ноги благовісника, що звіщає про мир, що добро провіщає, що спасіння звіщає, що говорить Сіонові: «Царює твій Бог!»” (Іс. 52: 7).

ЗВАЖАЮЧИ на всі докази, представлені в цьому і попередніх томах цієї праці, ми не вагаємось сповістити Господньому відданому та вірному народу, Його улюбленому Сіону, радісну вістку: “Твій Бог царює!” Так часто повторювана молитва Церкви була почута: Царство Бога справді прийшло. За днів теперішніх царів землі, перш ніж закінчиться дозволене їм панування, воно встановлюється. Померлі в Христі вже сьогодні підняті і звеличені з нашим Господом і Головою. А члени “ніг” Тіла Христа, які все ще чекають у плоті, пройнявшись натхненням прославленої громади, яка вже зійшла на Божу гору (царство), віддзеркалюють в собі якусь частину тієї незрівнянної слави, як було з Мойсеєм, коли він спускався з гори Сінай. Обличчя цих посланців сіяють тією небесною радістю, яка переповнює їхні серця і з надлишком пливе з їхніх уст, коли вони спілкуються між собою, а також з Господом, і йдуть звіщати кожному народу (горі) добру новину про те, що царювання Еммануїла почалось.  Які гарні на горах ноги Того (ноги [302] Христа), що несуть добру вістку Тисячолітньої радості та миру, запевнюючи Сіон, що царювання нашого Господа почалось!
Які чудові істини! – Царство Боже знаходиться в процесі встановлення; Господь Ісус і підняті святі вже тут і задіяні у великій жнивній праці, а разом з ними і ми, як члени цього почесного Тіла, як “Його ноги” (хоча ще в плоті), одержали дозвіл бути співробітниками, щоб звіщати добру новину серед людей і повідомляти їх про важливість дивовижних і тривожних подій, які мусять приготувати шлях для впровадження славного царювання праведності і ввести його.
Вони є тими, про кого провіщали пророки, кажучи: “Ось іде Господь зо Своїми десятками тисяч святих”. “Прийде Господь, Бог мій, і з ним усі святі”. “Прийде Син Людський у славі Своїй, і всі ангели [святі, Його посланці] з Ним”. “Огненна річка [символ суворих судів – час утиску] пливла й виходила з-перед Нього; тисяча тисяч служили Йому [не тільки Його святі, але й численні інші знаряддя та чинники] і десять тисяч десятків тисяч [все людство] стояли перед Ним; суд усівся, і розгорнулися книги” (Юд. 14; Зах. 14: 5; Мт. 25: 31; Дан. 7: 10).
Нинішня ситуація така: Великий Суддя прийшов, але не так, як у першому приході – в тілі пониження, для жертви, – а в повноті Своєї влади як духовна істота, одягнена в славу божественних повноважень, як представник Єгови, щоби повністю й назавжди скинути зло та всяку неправедність, щоб відновити всіх бажаючих з числа відкупленого роду до гармонії з Богом, до досконалості існування та тривалого життя. Божий план тепер став явним: нам сьогодні дано зрозуміти його так, як ніколи раніше. Відкриття книг божественного об’явлення незабаром закінчиться. Суд світу вже [303] починається з інституцій номінального християнства, і велика праця, яка почалась для світу таким несподіваним чином, триватиме до величного завершення, провіщеного Господом, апостолами та пророками. Аж тоді всьому світові буде сказано дивитися на Проколеного як на Відкупителя та Визволителя, посланого від Бога, – так само, як святі віддавна “дивились на Ісуса” як автора і виконавця їхньої віри.* Обрахунок, тобто суд, який починається з Церкви, швидко пошириться і охопить всі живущі народи. Свого часу і у своєму порядку на сцену подій буде виведена сила-силенна померлих.
--------------
*Дивіться Том ІІ, розділ v.
--------------
У той час як прославлені члени Царства за завісою виконують працю, пов’язану з формуванням перебігу нинішніх подій і підготовкою до славного царювання, ті, які знаходяться з цього боку завіси, також мають важливу працю. Їхня місія – зібрати разом вибраних і попечатати їх на чолах (інтелектуально) знанням правди (Об. 7: 3); відділити пшеницю від куколю серпом теперішньої правди, і проголошувати Сіону це важливе послання: “Бог твій царює!” Ця праця також швидко просувається  вперед, і всі вірні, попечатані, у свою чергу енергійно задіяні в печатанні інших. Вже незабаром велика праця буде завершена – всі вибрані будуть зібрані та прославлені.
Якою благословенною була обітниця для перших членів Церкви, що Той, Котрого вони бачили, як Він відходив, обов’язково прийде знову. Якою благословенною була весь вік надія Його з’явлення вірним, які мали випробування та переслідування, які з тугою очікували Його приходу, поки не поснули зі сподіванням пробудитись у Його подобі. Та ще більш благословенні ваші очі, о, святі сьогодення, бо ваші очі бачать і ваші вуха чують про знаки присутності довгоочікуваної Надії Ізраїлю. 
[304] У той час як в номінальному Сіоні (як провістив пророк Ісая) грішники, які забули чи занедбали дотримання своєї угоди з Господом, страхаються темних хмар, що заслоняють блиск Його обличчя, а лицемірів охопив жах, правдивий Сіон очима віри бачить Царя в Його красі і оглядає землю поки що далеку – землю зерна та вина, славний спадок, в який цей могутній Цар і великий Визволитель прийшов повести деградований рід – землю, в якій її мешканці не скажуть: “Я хворий”; бо прощені будуть провини народу, який в ній живе (Іс. 33: 14, 17, 24).
Цю славну землю, цей відновлений Рай ми сьогодні чітко можемо розгледіти за панорамою тисячі років. І під проводом цього Пророка, більшого від Мойсея, Котрий вже навіть сьогодні серед нас, тріумфуючі сонми викуплених будуть з радістю та співом ведені по величній дорозі святості в ту чудову землю відпочинку від гріха, смерті і усілякої злої речі.
“Співайте Господеві, святі Його, й славте пам’ять святині Його! Бо хвилю триває Він у гніві Своїм [який обов’язково має проявитись у великому утиску, який незабаром охопить світ], все життя – в Своїй ласці: буває увечері плач, а радість на ранок!” Незабаром приборканий і навернений світ підхопить мелодію хвали і заспіває: “Ти перемінив мені плач мій на радість, жалобу мою розв’язав, і підперезав мене радістю, щоб славу співала людина Тобі й не замовкла! Господи, Боже мій, – повік славити буду Тебе!” (Пс. 30: 5, 6, 12, 13).
А тепер пригадаймо кроки, міцно засновані на “певному слові пророчому”, якими ми прийшли до цього підбадьорюючого серце і хвилюючого душу знання. Позад нас є всі пророчі віхи, які вказують на цей час, як на найбільш [305] чудовий період у всій історії світу. Вони показують нам, що з 1873 року ми живемо у сьомому тисячолітті; що дозвіл на панування язичників, “Часи Поган”, закінчиться разом з 1914 роком; і що прихід Того, Хто має право взяти панування, мав настати у 1874 році. Вони показали нам, що за днів цих язичницьких царів, перш ніж закінчиться їхній дозвіл на владу, Небесний Бог встановить Царство, і що встановлення цього Царства насправді відбувається з 1878 року; що тоді мало відбутись воскресіння всіх мертвих у Христі; і що від цієї дати не тільки наш Господь і Голова невидимо присутній у світі, але й всі ці святі посланці є також з Ним. Зауважте далі, що ця дата воскресіння померлих в Христі є паралельною до дати воскресіння Голови Тіла. Воскресіння нашого Господа відбулося через три з половиною роки після Його приходу як Месії у 29 р. н. е., тоді як на воскресіння Його Тіла, Церкви, як ми побачили, прийшов час у 1878 р, через три з половиною роки після Його другого приходу в жовтні 1874 році.
Пророцтво також вказало на спосіб повернення нашого Господа, тому тепер, хоч Він і присутній, ми не повинні сподіватися бачити ні Його, ні піднятих святих, які тепер подібні до Нього, хіба що очима віри – віри в “певніше слово пророче”. Ми також дізналися, що ті, які нині становлять “ноги Христа”, невдовзі будуть також перемінені до тієї ж славної подоби. Вони будуть духовними істотами, подібними до Нього, Христа, й подібними до всіх піднятих святих (які тепер є з Ним) і свого часу побачать Його, як Він є (1 Ів. 3: 2). Ми також побачили, що прихід  провіщеного Іллі і передбаченого Чоловіка Гріха, що мали попередити Його прихід, є довершеними фактами.  
Ми помітили також встановлені дати, на які звертає увагу пророк Даниїл. 2300 днів вказують на 1846 рік як на час, коли Божа святиня мала бути очищена [306] від забруднюючих помилок та принципів папства. І, як ми спостерегли, це очищення закінчилось. Ми помітили виповнення 1260 днів, або часу, часів і пів часу, папської влади переслідувань і початку, в 1799 р., Часу Кінця. Ми побачили, як 1290 днів позначили у 1829 році початок зрозуміння таємниць пророцтва, що досягло своєї кульмінації у великому русі 1844 року, відомому як рух Другого Приходу, коли, згідно з Господніми провіщенням, мудрі діви вийшли назустріч Нареченому, на тридцять років раніше Його дійсного приходу. Ми побачили виконання провіщеного зволікання і того, як уже п’ятнадцять років лунає опівнічний окрик: “Ось Жених!” Ми з особливою радістю відмітили 1335 днів, які дійсно вказують на 1874 рік як на точну дату повернення нашого Господа. Відтоді ми відчули обіцяне справжнє блаженство – через ясніше відкриття дивовижних таємниць божественного плану.
Далі ми побачили велику жнивну працю (в її призначеному часі та порядку), яка почалась осінню 1874 року і просувається поступово й тихо, але швидко. Ми звернули увагу на збирання в снопки і в’язання куколю, а також збирання пшениці. А яке благословення та радість приходять до нас разом із запевненням, що з літа 1878 року – коли Цар прийняв Свою велику владу і почав Своє царювання, воскресивши тих, хто спав в Ісусі, – Його членам не потрібно більше “засинати” й чекати на славу, а для кожного з них мить закінчення його шляху в смерті є миттю радісної “переміни” до повної досконалості божественної природи та подоби. Справді “блаженні ті мертві, хто з цього часу [й далі] вмирає в Господі!” Вони відпочивають від своїх трудів, але їхні діла продовжуються, бо праця з іншого боку завіси є тією ж працею, в якій зайняті всі переможці з цього боку завіси (з тим [307] винятком, що для тих, хто ввійшов в славу божественної природи, праця більше не є важкою і більше не коштує виснажливого жертвування).
На додаток до всього цього бачимо, що початок повернення божественної милості до тілесного Ізраїлю вже ознаменувався початком відвернення їхньої засліпленості та упередження до Христа Ісуса, а також відчиненням обіцяної землі, вигнанням їх з інших земель і поверненням урожайності самої Палестини. Навіть самі по собі ці зовнішні ознаки, без всіх пророчих дат та часів, були б міцними доказами того, що ми живемо в кінці віку, призначеного для вибору Церкви, або класу Царства, – і це завдяки надійному запевненню Святого Письма, що їхня засліпленість і стан відкинення триватиме лише доти, доки не будуть вибрані члени Тіла Христа.
Знаходячись у цій пізній порі Часу Кінця, посеред жнив віку і очікуючи врегулювання всіх складних питань цих неспокійних часів протягом короткого відрізка наступних двадцяти трьох років1, якими врочистими та сильними мають бути почуття тих, хто має віру в певне слово пророцтва. Серйозні й складні питання, які досягнуть кульмінації у великому утиску (про який нас попереджує Даниїл) хвилюють сьогодні розуми громадськості і швидко наближають жахливу кризу. Але цю велику кризу “дня помсти” та “гніву” на народи ми змушенні залишити для розгляду в наступному томі, оскільки ця тема надто обширна й надто важлива, щоб їй тут вміститись. Але нехай нас порадує той факт, що поза утиском і навіть поза корисним каранням Христового царювання ми бачимо славну землю відпочинку, благословенний та вічний спадок відкупленого й відновленого людського роду.
--------------
1Дивіться “Передмову автора” (1916 рік), стор. і.
---------------
[308] Ці часи справді чудові, але мало хто звертає увагу на певніше слово пророцтва. І, відповідно, більшість розглядає майбутнє з точки погляду теперішніх обставин. Люди  бачать, як швидко громадяться хмари, але нічого не можуть знати про їх срібну облямівку, хіба що з Божого Слова.
Так, дорогий Відкупителю і Господи, ми розпізнаємо Твою милу серцю присутність і тішимось доказами встановлення Твого милостивого Царства в ці дні. Наші серця переповняються вдячністю, коли ми бачимо промені божественного свідоцтва, які сходяться воєдино – від Закону, від пророків, від апостолів і від Твоїх власних (досі незрозумілих) висловлювань, і навіть від довго захованих таємниць дивовижного “Свідка” в Єгипті, – які тепер збираються в один величавий фокус, показуючи Твоїм вірним послідовникам, що славний день вже скоро з’явиться, хоч хмари та густа темрява ще затіняють Твою славу від усіх очей, за винятком очей віри Твоєї Зарученої. У цьому променистому фокальному світлі Твої дорогоцінні правди, перлина за перлиною, переливаються досі незнаним блиском, і всі вони відбивають Твою величну присутність.
“Співайте Господеві, святії Його, й славте пам’ять святині Його!” “Всі народи – плещіть у долоні, покликуйте Богові голосом радості, грізний бо Всевишній Господь, Цар великий всієї землі!”